Супутникові дані від NASA сприяли виявленню міфічного міста Убар, розташованого в Аравійській пустелі, яке отримало назву «Атлантида пісків».
Пустеля (ілюстративне фото)
Майже століття дослідники вели пошуки в аравійських пісках міфічного міста Убар, яке, за легендами, було поглинуте пустелею. Незважаючи на нібито знахідку цього загубленого поселення в Омані у 1990-х роках, таємниця «Атлантиди пісків» досі залишається не повністю розкритою. Історії про процвітаюче місто на давніх караванних шляхах передавалися з покоління в покоління протягом століть.
Про це інформує видання Daily Galaxy.
Історія пошуків та прорив завдяки NASA
Міф про Убар приваблював увагу багатьох видатних мандрівників XX століття. У 1931 році британський дослідник Бертран Томас, перетинаючи Руб-ель-Халі, на основі розповідей бедуїнів позначив на карті стародавні маршрути та назвав загадкове поселення «Атлантидою пісків». Пізніше його шукали такі постаті, як Лоуренс Аравійський, Гаррі Сент-Джон Філбі, Вілфред Тесігер та Венделл Філліпс, однак ніхто не зміг знайти це місто.
Важливий прорив стався у 1980-х роках. Режисер і археолог-любитель Ніколас Клапп разом зі своєю командою, до якої входили сер Ранульф Файнс та археолог Юріс Зарінс, використали супутникові зображення NASA. Аналіз давніх караванних шляхів допоміг визначити потенційне місцезнаходження неподалік оазису Шишр в Омані.
Під час розкопок археологи виявили руїни укріпленого поселення, артефакти та постійне джерело води. У 1992 році видання The New York Times повідомило, що дослідники «майже впевнені» у знахідці легендарного торговельного центру.
Причини тривалих суперечок навколо знахідки
Незважаючи на значну знахідку, науковці висловлюють сумніви, що Шишр — це і є той самий Убар. Це місце ніколи повністю не зникало, адже його руїни були помічені мандрівниками та геологами раніше. Крім того, знайдені фортеця та предмети з Персії, Риму та Греції переважно датуються середньовіччям, що лише підтверджує значущість торгового шляху, але не доводить існування міфічного стародавнього міста.
Археолог Юріс Зарінс пояснював, що згадки про Убар могли стосуватися ширшого географічного району або групи народів.
«Ми спробуємо точно встановити, наскільки добре ці міста виділяються, чи є з ними пов’язані джерела води, чи є ці джерела постійними, і чи пролягають через них ті давні торговельні шляхи, — адже ми знаємо, що в середньовіччі там проходили шляхи. Тепер залишається лише вибратися туди та знайти ці давні», — зауважив археолог.
За оцінками вчених, занепад поселення міг бути спричинений зміною торговельних маршрутів та проблемами з доступом до підземних вод.
Нагадаємо, протягом багатьох століть межа між світом живих і мертвих була значно тоншою, ніж сьогодні. У давнину люди регулярно ховали своїх близьких прямо під підлогою осель, у внутрішніх двориках чи біля порога.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати