Хоча більшість із нас сприймає лінійний час як непорушний закон природи, дослідження амазонського племені та особливостей людських сновидінь переконливо демонструють, що розум чудово функціонує без прив’язки до годинників, а залежність від розкладів є лише штучним культурним вибором.
Плем’я в Амазонії та наші сни свідчать про відсутність реального часу / © Getty Images
Абсолютна більшість мешканців планети ніколи не задається питанням про звичний плин часу і приймає поділ на години, дні та роки як незаперечний закон природи. Однак одразу два абсолютно різні напрямки наукових досліджень доводять, що таке сприйняття реальності є лише культурною звичкою, а не вбудованою біологічною функцією.
Про ці дивовижні відкриття щодо природи людського сприйняття інформує SpaceDaily.
Плем’я, яке не потребує часу
У віддаленому куточку бразильської Амазонії проживає невелика спільнота Амондава, яка до 1986 року не мала жодних контактів із зовнішнім світом. Група британських лінгвістів та антропологів провела серед цих людей два місяці, аби задокументувати унікальний феномен людської свідомості. У цій спільності повністю відсутнє лінгвістичне поняття абстрактного часу як чогось окремого від подій, що його наповнюють.
Мова цього племені не має слів для позначення тижня, місяця чи року, обмежуючись лише поняттями дня, ночі та сезонних змін погоди. Люди там не мають чисельного віку, натомість просто змінюють свої імена під час переходу до кожного нового етапу життя. Приміром, старші діти передають своє ім’я новонародженому брату чи сестрі та беруть собі нове, що слугує своєрідним аналогом звичного для нас святкування дня народження.
Цей унікальний соціальний устрій призвів науковців до незручного, але вкрай важливого висновку про природу нашого мислення. Концепція часу як вимірюваної абстрактної величини, яку можна заощадити чи змарнувати, зовсім не закладена в людську когнітивну систему від природи. Це лише штучний конструкт, подібний до математики чи писемності, і людина цілком здатна прожити повноцінне життя без потреби його винаходити.
Ілюзія хронології у сні
Друге місце, де звична концепція лінійного часу повністю руйнується, знаходиться значно ближче, адже кожна людина відвідує його щоночі під час сну. Як тільки ми засинаємо, префронтальна кора головного мозку, яка відповідає за логіку та відстеження послідовності подій, тихо вимикається. Водночас емоційні центри продовжують активно функціонувати й дозволяють розуму уві сні миттєво переміщуватися між різними десятиліттями та локаціями без найменшого відчуття порушення будь-яких правил.
Нейробіологи пояснюють, що в стані неспання наш мозок постійно звіряє свої внутрішні прогнози з реальними сигналами від органів чуття, підтримуючи таким чином ілюзію стабільного часу. У сновидіннях цей механізм перевірки просто не отримує зовнішніх даних, тому час може розтягуватися, зациклюватися або взагалі зникати. Унікальні експерименти з усвідомленими сновидіннями довели, що мозок у стані сну здатен реагувати на зовнішні сигнали в реальному часі, але за власної ініціативи він ніколи не будуватиме лінійну хронологію.
Дві правди про наш світ
Зіставлення цих двох абсолютно різних сфер людського досвіду формує чітку картину, яка не залежить від географії чи рівня розвитку технологій. Ціла культура на іншому кінці світу чудово обходиться без винаходу абстрактного годинника, тоді як мозок кожної сучасної людини щоночі відмовляється від цієї концепції. Офіційний час виявляється не фундаментальним фактом про всесвіт, а лише зручним інструментом, від якого можна легко відмовитися за відсутності практичної потреби.
Усе це зовсім не означає, що годинники не мають значення або що суспільство має відмовитися від чітких розкладів у повсякденному житті. Рух транспорту має підпорядковуватися графіку, а спільне й узгоджене вимірювання тривалості подій є саме тим клеєм, який уможливлює існування складної сучасної цивілізації. Відкриття науковців вказують лише на те, що нав’язливий цокіт годинника на тлі нашої реальності є лише одним із можливих варіантів організації життя.
Сучасна людина настільки звикла все вимірювати та планувати, що будь-яка втрата контролю над часом викликає в неї сильне занепокоєння та стрес. Однак періодичні моменти, коли дні непомітно перетікають один в один під час тривалої відпустки, є не збоєм у системі, а поверненням до природного стану. Це можливість відчути світ так, як його відчували наші далекі предки тисячі років тому.
Наступного разу, коли дивний сон змусить вас прожити тридцять років за одну ніч, або коли ви втратите лік дням під час відпочинку на природі, просто розслабтеся. Такі моменти дозволяють свідомості скинути напругу індустріального ритму та повернутися до давнішого способу простого перебування всередині подій.
Нагадаємо, стрес, смартфони та постійний потік інформації можуть змушувати мозок залишатися активним навіть уночі. Професорка пояснила, чому це призводить до пробуджень посеред ночі та що допомагає розірвати це коло.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати