Швейцарські дослідники встановили, що під час фази швидкого сну людський мозок активно нехтує зовнішніми стимулами, зосереджуючись на внутрішніх сигналах організму.
Деякі особи під час сну не сприймають навколишній шум / © Freepik
Фахівці з Лозаннського та Женевського університетів провели масштабне дослідження за участю 25 добровольців для вивчення реакції мозку на звукові подразники під час сну. Науковці здійснювали вимірювання електричної активності мозку за допомогою електроенцефалографії та порівнювали відповідь на зовнішній шум із реакцією на власне серцебиття учасників.
Цю інформацію було опубліковано виданням Newsweek.
Зміна фокусу уваги мозку
Під час експерименту була виявлена чітка тенденція: коли людина переходить зі стану неспання до фази швидкого сну (REM), мозкова реакція на будь-які зовнішні звуки стає все менш вираженою.
Цей ефект був найбільш помітним під час так званого «фазового» REM-сну, який зазвичай супроводжується швидкими рухами очей та найяскравішими сновидіннями.
Натомість, реакція на серцебиття залишалася надзвичайно сильною протягом усього періоду сну і навіть суттєво зростала порівняно зі станом бадьорості.
Внутрішній та зовнішній світи
Автори дослідження описують цей складний фізіологічний процес як зміну балансу між екстероцепцією (обробкою зовнішньої інформації) та інтероцепцією (усвідомленням внутрішніх сигналів тіла).
Отже, люди, які продовжують міцно спати, незважаючи на гучний шум, меншою мірою ігнорують ці звуки, а радше надають найвищий пріоритет інформації, що надходить зсередини власного організму.
Для кращого розуміння цього механізму команда розробила спеціальний «аудіокардіоіндекс», який детально порівнює реакції мозку на звуки та серцеві скорочення у різні фази відпочинку.
«Цей показник успішно продемонстрував поступовий перехід від орієнтації на слухові подразники під час неспання до повної концентрації на серцебитті у стані глибокого сну», — пояснюють науковці.
Загадкові біологічні ритми
Водночас сомнологи підкреслюють, що здатність прокидатися без будильника є не стільки унікальним талантом, скільки результатом злагодженої роботи внутрішнього біологічного годинника. За кілька годин до пробудження організм починає виробляти кортизол, знижує рівень мелатоніну та підвищує температуру тіла, фізіологічно готуючи людину до ранкового підйому.
Особи, які легко встають на світанку, зазвичай демонструють високий рівень самоорганізації та послідовно дотримуються стабільного режиму відпочинку. Лікарі наполегливо не рекомендують використовувати функцію відкладеного сигналу будильника, оскільки кілька додаткових хвилин дрімоти можуть запустити новий цикл сну, різке переривання якого призводить до значної млявості та стресу.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати