Плямисті гієни, незалежно від приматів, розвинули складні соціальні навички, які за певними ознаками можна порівняти зі здібностями мавп.
Гієни / © pixabay.com
Плямисті гієни та мавпи Старого Світу, попри значну еволюційну відстань між ними, самостійно розвинули надзвичайно подібні соціальні здібності. Гієни здатні розпізнавати окремих членів своєї групи, розуміти соціальну ієрархію, відстежувати родинні зв’язки та оцінювати баланс сил між союзниками та суперниками.
Про це повідомляє видання Space Daily.
Такого висновку науковці дійшли після багаторічних польових спостережень, експериментів із поведінки та досліджень структури мозку тварин.
Еволюційні шляхи хижаків та приматів розійшлися приблизно 90–100 мільйонів років тому, тому малоймовірно, що подібні здібності були успадковані від спільного предка. Науковці вважають це прикладом конвергентної еволюції — явища, коли різні види незалежно розвивають схожі риси внаслідок схожих умов життя.
Гієни ведуть складне «політичне» життя
Плямисті гієни можуть формувати клани, що налічують до приблизно 90 особин. При цьому вони не завжди перебувають разом: великі групи періодично розпадаються на менші й знову об’єднуються, тому соціальне оточення кожної тварини може змінюватися кілька разів на день.
У кланах існує чітка соціальна драбина. Самиці зазвичай залишаються в групі, де народилися, тоді як самці залишають її після досягнення зрілості. Доступ до їжі визначається не лише фізичною силою, а й статусом та підтримкою інших членів клану.
Такі спільноти за рівнем складності нагадують групи мавп Старого Світу — зокрема, бабуїнів, макак та верветок. В обох випадках важливими є родинні зв’язки, формування коаліцій, конкуренція, співпраця та місце кожної особини в загальній ієрархії.
Що показало дослідження мозку
У 2011 році дослідники порівняли всі чотири сучасні види родини гієнових: плямистих, бурих і смугастих гієн, а також земляних вовків.
Їхній спосіб життя суттєво відрізняється. Земляні вовки переважно живуть поодинці, смугасті гієни — поодинці або невеликими групами, бурі утворюють невеликі клани, тоді як плямисті гієни мешкають у найбільших і найскладніших спільнотах.
За допомогою комп’ютерної томографії науковці створили тривимірні моделі внутрішньої частини черепів, щоб оцінити приблизний об’єм та форму мозку.
Саме у плямистих гієн мозок виявився найбільшим відносно розмірів тіла серед представників родини. Крім того, у них відносно більшою була передня частина мозку, значна частина якої представлена лобною корою, пов’язаною, зокрема, з плануванням поведінки та складною соціальною взаємодією.
Водночас дослідники підкреслюють: це не означає, що мозок гієни функціонує так само, як мозок примата. Йдеться про те, що в межах родини гієнових саме вид із найскладнішим соціальним життям демонструє найбільш розвинені відповідні ділянки мозку.
Гієни запам’ятовують стосунки інших
Поведінкові експерименти також показали, що гієни здатні розрізняти окремих тварин за голосом та запахом, визначати родичів, стать, репродуктивний стан та приналежність до певного клану.
Молоді гієни також засвоюють складну систему соціального рангу. Донька зазвичай займає позицію трохи нижче за матір, а молодші сестри часто отримують вищий статус, ніж старші. Матері та союзники підтримують дитинчат у конфліктах, допомагаючи їм закріпити своє місце в ієрархії.
Схожі механізми материнської підтримки та успадкування статусу спостерігаються і в деяких мавп Старого Світу.
Більше того, дорослі гієни, схоже, розуміють стосунки між іншими членами клану. Під час сутичок вони частіше стають на бік особини з вищим рангом, навіть якщо вона не починала конфлікт або в цей момент програє.
Після бійок агресія також може переноситися на родичів суперника, що свідчить: тварини пам’ятають не лише окремих членів клану, а й соціальні та родинні зв’язки між ними.
Науковці вважають, що подібність між гієнами та приматами може демонструвати, наскільки сильно складне соціальне життя здатне впливати на розвиток інтелекту, навіть у дуже віддалених одна від одної еволюційних групах.
До речі, у бразильських лісах за допомогою дронів вперше зафіксували рідкісну мавпу тіті з ознаками альбінізму: повністю білою шерстю та червоними очима. Це лише третій підтверджений випадок альбінізму серед приматів у країні і перший для родини сакієвих.
Пов’язані теми
Тварини Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати