Малий Магеллановий Хмара поступово розпадається навпіл під дією потужної гравітації свого більшого сусіда-галактики.
Велика Магелланова Хмара розриває Малу силою своєї гравітації © ESO
Міжнародна група вчених виявила значні гравітаційні порушення в Малій Магеллановій Хмарі, що повністю переглядає попередні уявлення науковців про її будову. Астрономи зафіксували незвичайний рух мільярдів зірок, які розлітаються в різні сторони зі швидкістю понад 61 000 кілометрів на годину.
Про це повідомляє Live Science.
Гравітаційна боротьба сусідніх галактик
Мала та Велика Магелланові Хмари є карликовими галактиками, які обертаються навколо Чумацького Шляху, подібно до супутників. Більша з них розташована на відстані приблизно 160 000 світлових років від Землі, тоді як менша знаходиться дещо далі за нею, на віддалі 200 000 світлових років.
Менша галактика містить близько 3 мільярдів зірок. Велика Магелланова Хмара є значно масивнішою і має в 10 разів більше зірок, що створює сильне гравітаційне поле між цими космічними об’єктами. Для порівняння, наш Чумацький Шлях налічує майже 200 мільярдів зірок.
Використовуючи дані 11-річних спостережень, вчені відзначили аномальну поведінку зірок по всій площині меншої галактики. Майже всі зорі рухаються назовні вздовж південно-східної та північно-західної осі, що чітко вказує на вплив більшого сусіда.
За прогнозами вчених, з такою швидкістю зірки змістяться на кілька тисяч світлових років протягом наступних сотень мільйонів років. Цього буде цілком достатньо для повного спотворення структури та розколу галактики ще до моменту її зіткнення з нашою через 2 мільярди 400 мільйонів років.
Зміна наукових поглядів та спостережень
Через невдале розташування позаду більшого сусіда, вченим завжди було складно детально картографувати цю карликову галактику. Довгий час астрономи були глибоко переконані, що вона обертається на місці, подібно до нашого Чумацького Шляху.
Авторка дослідження Шріпрія Віджаяшрі повідомила, що нові дані кидають виклик давнім припущенням щодо поведінки цього космічного об’єкта. Вона стала першою науковицею, яка довела наявність таких збурень по всій площині галактики.
«Внутрішні рухи зірок у Малій Магеллановій Хмарі зумовлені не впорядкованим обертанням, а гравітаційними збуреннями, спричиненими неодноразовими зіткненнями з Великою Магеллановою Хмарою протягом мільярдів років», — пояснила науковиця.
Успішне проведення цього дослідження стало можливим завдяки використанню найсучаснішого інфрачервоного телескопа в чилійській пустелі Атакама. Зібраний масив даних дозволив дослідникам спостерігати еволюцію цієї зоряної системи в режимі реального часу.
«Коли я вперше побачила результати, я була справді вражена якістю виміряних рухів зірок», — зазначила співавторка дослідження Марія-Роза Чіоні.
Нагадаємо, на далекій планеті виявили «кам’яні» хмари, які зникають увечері. Астрономи заявили, що це одне з найчіткіших спостережень погодного циклу на гарячому Юпітері.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати