Хто несе відповідальність за використання коштів та чому видічені кошти роками не використовуються.
Укриття
У Києві на спорудження та облаштування сховищ спрямовуються мільярди гривень, проте нових захисних споруд у столиці за роки повномасштабної війни з’явилося лише кілька.
У Київраді роз’яснили ТСН.ua, хто відповідає за розпорядження коштами та чому видічені ресурси роками не використовуються.
Хто отримує фінансування на укриття
Згідно з чинним законодавством, саме районні державні адміністрації у Києві визначають потребу в укриттях, їх розташування, тип та місткість.
Після цього кожна районна адміністрація подає до Київради запит на зведення нових сховищ, реконструкцію існуючих або встановлення мобільних захисних конструкцій. Київрада виділяє необхідні кошти.
За інформацією депутата Київради Леоніда Ємця, місто з 2022 року не відмовляло районним адміністраціям у запитах на фінансування таких потреб.
«Київрада не може проводити тендери на будівництво, це суперечить законодавству. Отже, проведення тендерів на зведення, модернізацію чи встановлення укриттів — це завдання районних державних адміністрацій. Вони зобов’язані оголосити тендер, провести його, обрати переможця, а також забезпечити контроль за своєчасним та якісним виконанням робіт», — зазначає Леонід Ємець для ТСН.ua.
Він також наголошує, що саме на етапі використання виділених коштів виникають труднощі.
Чому мільярди гривень залишаються невикористаними
На початку повномасштабного вторгнення райони активно займалися ремонтом наявних підвальних приміщень житлових будинків, які були зараховані до найпростіших укриттів. Будівництво повноцінних захисних споруд було більш складним, затратним та тривалим процесом.
Згодом у районах почали виникати корупційні скандали, пов’язані із закупівлями для потреб укриттів. Після розслідувань правоохоронців частину посадовців було засуджено, інших — звільнено.
«З того часу посадовці районних державних адміністрацій почали більш обережно підходити до використання фінансових ресурсів. Однак це призвело до того, що деякі райони фактично припинили їх використовувати, особливо для будівництва нових укриттів», — пояснює депутат Ємець.
За його словами, кошти при цьому не зникають.
«Тобто, фінансування на ці цілі виділялося без відмови, як і раніше. Але коли настає час для звітування і в районних адміністраціях запитують: „Де є укриття?“, виявляється, що окремі райони освоїли лише 3-5% від призначених коштів», — пояснює депутат Ємець.
Куди прямують невикористані кошти
Виділені на укриття кошти неможливо просто вилучити з районних бюджетів. Якщо районні державні адміністрації не використовують їх протягом певного часу, кошти залишаються зарезервованими і переносяться на наступний рік.
«Варто зазначити, що кошти, які були виділені Київрадою на реконструкцію чи будівництво укриттів, нікуди не діваються, вони залишаються законсервованими. Просто районні адміністрації звітують про їх невикористання за певний період, і вони переходять на наступний рік. Кошти, виділені на укриття, ніхто не має права забрати», — коментує депутат.
Отже, згідно з роз’ясненням депутата Київради, проблема полягає не у відсутності фінансування, а в тому, що районні адміністрації не використовують призначені кошти для зведення нових захисних споруд.
Чому Київрада не може самостійно споруджувати укриття
Київрада не здійснює тендерів на будівництво укриттів — це відповідальність районних державних адміністрацій. Водночас міська влада не має повноважень для призначення чи звільнення керівників районних адміністрацій.
«Голови районних адміністрацій призначаються на посаду указом президента України за поданням Кабінету міністрів, і органи місцевого самоврядування не беруть участі в процесі їхнього призначення або звільнення. Тому голови РДА не відчувають відповідальності перед містом — вони можуть діяти на власний розсуд», — пояснює Леонід Ємець.
Водночас саме районні адміністрації визначають потребу в укриттях та відповідають за проведення відповідних тендерів і контроль виконання робіт.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати