Застарілі методики розрахунку пенсій відходять у минуле. Згідно з новим урядовим проєктом, пенсійні виплати українців будуть складатися з двох компонентів: гарантованої базової частини та балів, нарахованих за сплачені податки. Розглянемо, звідки держава планує залучити кошти та як це вплине на фінансове становище пенсіонерів.
Пенсії в Україні / © ТСН
Пенсійна реформа, анонсована урядом, знову стала предметом жвавих обговорень. 8 червня Кабінет Міністрів офіційно представив Верховній Раді оновлену концепцію майбутніх змін. Парламент надав уряду місяць для доопрацювання фінальної версії законопроєкту, термін якої добігає кінця.
Предмет суперечок, суть нової бальної системи, і найважливіше — чи має країна, що перебуває у стані війни, фінансові можливості для суттєвого збільшення виплат, сайту ТСН.ua розповів голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні, економіст Андрій Забловський.
Два стовпи нової системи: базова частина та бали
Як підкреслив Андрій Забловський, ключовою метою реформи є демонтаж поточної заплутаної системи нарахувань, яка не є цілком справедливою. Наразі особи з однаковим трудовим стажем та заробітком (у співвідношенні до середнього по країні), які вийшли на пенсію з різницею у 10–15 років, отримують суттєво відмінні виплати. Старі пенсії фактично «заморожувалися» через застарілі коефіцієнти середньої заробітної плати.
Нова модель передбачає поділ пенсії на дві складові:
-
Базова (солідарна) частина. Це встановлена сума, яку держава гарантує кожному пенсіонеру, який має повний страховий стаж (35 років для чоловіків, 30 — для жінок), незалежно від попередньої професії. Очікується, що вона може слугувати захистом від бідності, оскільки буде дорівнювати або бути близькою до фактичного прожиткового мінімуму.
-
Страхова (бальна) частина: Це індивідуальна надбавка, яка розраховується за бальною системою. Її розмір залежить від тривалості трудової діяльності особи та обсягу Єдиного соціального внеску (ЄСВ), сплаченого за неї до Пенсійного фонду України (ПФУ).
Суть бальної системи полягає в автоматичній індексації виплат. Якщо працівник отримував офіційну заробітну плату на рівні середньої по країні, йому щомісяця нараховується 10 балів (у попередній моделі розрахунку було 12 балів на рік при середній зарплаті — Авт.). Отримуючи вдвічі більше — 20 балів, працюючи на мінімальну зарплату — 3,5 бали. Щорічно Кабмін, під час затвердження бюджету, буде встановлювати актуальну фінансову вартість одного балу (наприклад, 1 бал = 30 грн). Таким чином, загальна кількість накопичених за життя балів буде множитися на оновлену вартість балу, автоматично коригуючи пенсію тих, хто вийшов на пенсію 10–20 років тому, до поточного рівня інфляції та заробітних плат.
Для тих, хто вже перебуває на пенсії, уряд планує провести ретроспективний перерахунок. Логіка цього підходу така: якщо умовно у 2005 році особа отримувала рівно середню зарплату по країні, їй за кожен місяць буде нараховано 10 балів і так далі. Всі накопичені протягом життя бали будуть підсумовані та помножені на вартість одного балу, яку Кабмін буде затверджувати щорічно.
Цільовим показником уряду є забезпечення коефіцієнта заміщення заробітку пенсією на рівні 40%. Наразі цей показник є критично низьким, складаючи 20–25%, тобто середньостатистичний українець, виходячи на пенсію, втрачає 75–80% свого щомісячного доходу. Для особи із середньою «білою» зарплатою, яка у 2026 році, за методикою підрахунку від ПФУ, становитиме близько 23200 грн (враховуючи ФОП, які сплачують ЄСВ з мінімальної зарплати), пенсія має становити орієнтовно 9280 грн (40%).
Розбіжність у цифрах: Уряд проти депутатів
Як пояснив Андрій Забловський, наразі основна лінія розбіжностей між Кабміном та профільним комітетом Ради стосується розміру гарантованої базової частини пенсії.
Андрій Забловський / © УНІАН
Уряд у своїй червневій концепції пенсійної реформи запропонував зафіксувати базову пенсію на рівні 6000 грн для пенсіонерів з повним стажем (поточний розмір — 3458 грн, або 40% від мінімальної зарплати при досягненні 65 років). Відповідно, ті, хто має менший стаж, не чекатимуть пенсії до 63 або 65 років, їм буде призначено пенсію пропорційно до стажу. Наприклад, за 20 років стажу пенсія становитиме 3428 грн (20:35×6000 грн). Вже призначені пенсії не будуть зменшені, що заборонено законом.
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев висловив різку критику, назвавши фіксовані 6000 грн «неповноцінним рішенням». Як пояснив депутат, позиція комітету Ради ґрунтується на чинному законодавстві. Згідно зі статтею 5 закону України «Про прожитковий мінімум», Міністерство соціальної політики зобов’язане щомісяця розраховувати фактичний (у поточних цінах) прожитковий мінімум на основі даних Держстату щодо вартості продуктів, ліків та послуг. Станом на літо 2026 року цей показник для пенсіонерів наближатиметься до 7300 гривень. Саме тому законодавці вимагають прив’язати базову виплату до динамічного фактичного прожиткового мінімуму. При цьому депутати заспокоюють громадськість: підвищення пенсійного віку парламент не підтримуватиме.
Математика перерахунку: хто виграє, а хто програє?
Якщо буде досягнуто компромісу та реформа набуде чинності, українські пенсіонери будуть поділені на три умовні групи.
-
«Мінімальники». Ті, хто наразі отримує від 3406 до 3458 грн, відчують найбільше відносне зростання. Їхні виплати будуть підвищені до базового рівня (або до запропонованих урядом 6000 грн, або до запропонованих Радою 7300 грн).
-
«Середній клас». Особи, які на сьогодні мають чесно зароблену пенсію близько 7300 грн завдяки значному стажу та високій заробітній платі. Вони отримають базову частину плюс суттєву доплату за бали. За оцінками, їхні виплати після перерахунку зростуть до 9500–11000 гривень, що дозволить уникнути зрівнялівки.
-
«Пенсійна еліта». Найбільш суттєвий вплив реформа матиме на тих, хто претендує на максимальні виплати. Наразі в Україні діє обмеження: максимальна пенсія не може перевищувати 10 офіційних прожиткових мінімумів (зараз 25950 грн). Нова реформа повністю скасовує прив’язку до “мінімалок“. Високі пенсії будуть перераховані через бали, але оскільки сплата ЄСВ має верхню межу (максимум з 15 мінімальних зарплат, або з 129705 грн), для вищих зарплат бали не нараховуються. Вже призначені високі пенсії будуть збережені, але вони не будуть автоматично зростати разом з мінімальними пенсіями.
Джерела фінансування пенсійної реформи
Найголовніше питання, на яке уряд намагається знайти відповідь: де взяти сотні мільярдів гривень для фінансування цієї моделі в умовах війни? Усі внутрішні доходи України спрямовуються на оборону, а соціальна сфера критично залежить від міжнародної допомоги.
За словами Андрія Забловського, головна ставка Ради та Кабміну — тотальна детінізація ринку праці.
«Бальна система розроблена як психологічний та фінансовий стимул, держава робить розрахунок наочним, — вважає експерт. – Працівник в особистому кабінеті ПФУ бачитиме: погодився на зарплату «в конверті» та мінімальну зарплату — отримав 3,5 бали на місяць і, як наслідок, приріст у 100 грн до базової пенсії. Працюєш на «білу» зарплату — отримуєш 10–20 балів і щомісяця капіталізуєш їх на старість. За задумом посадовців, люди мають самі чинити тиск на бізнес, вимагаючи легалізації. Наразі, за статистичними даними, в Україні офіційно сплачують ЄСВ близько 9,5 млн найманих працівників (до війни було 12,8 млн). Водночас у країні налічується 10,05 млн пенсіонерів. Таке співвідношення є критичним для солідарної системи».
Проте експерт наголосив: бальна система здатна частково врегулювати питання детінізації лише для 9,5 млн найманих працівників, тоді як реформа залишає поза увагою дві інші великі групи. Перша — 2,2 млн ФОП, більшість з яких законно сплачують мінімальний ЄСВ (1902 грн на місяць) і автоматично накопичуватимуть мінімум балів. Друга — від 2 до 3 млн самозайнятих (фрілансери, «сірий» сектор), які взагалі не беруть участі в пенсійній системі. Для цих п’яти мільйонів активного населення реформа не створює реальних стимулів сплачувати більше вже сьогодні. Це означає, що в майбутньому вони зможуть розраховувати виключно на «соціальний пайок» — гарантовану державою базову виплату.
Андрій Забловський скептично оцінив ще один аспект концепції пенсійної реформи: запровадження накопичувальних особистих пенсій, яке уряд вкотре декларативно прописує на 2026–2027 роки. На його думку, яку поділяють і інші економісти, в умовах поточної інфляції та відсутності фондового ринку це — утопія. Накопичувальні кошти українців просто не буде куди надійно інвестувати, окрім облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що перетворить систему на чергове перекладання грошей з однієї державної кишені в іншу, де їх поступово «з’їдатиме» інфляція.
«Запуск накопичувального пенсійного рівня відкладається в Україні з 2000 року, і, очевидно, знову залишиться нормою «на папері», як мінімум, до повного завершення воєнного стану», — підсумував Забловський.
На його думку, складно спрогнозувати, чи проголосують парламентарії за нову реформу пенсійної системи. Найімовірніше, що законопроєкт зрештою буде прийнятий у першому читанні, а його подальша доля — невизначена.
Висновок
Чергова урядова реформа — це спроба перекласти фінансову відповідальність на суспільство за допомогою прозорого цифрового механізму. Держава заявляє: ми забезпечимо базовий мінімум, щоб ніхто не опинився за межею виживання, а далі все залежить від накопичених балів.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати