Призначення нового прем’єр-міністра Сергія Корецького та переформатування Кабінету Міністрів опинилися у затінку найгучнішого політичного скандалу року. Відсторонення від посади міністра оборони Михайла Федорова виявило його відверте протистояння з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.
Тектонічний зсув на Банковій: як конфлікт Федорова та Сирського затьмарив новий Кабмін / © ТСН
Зміст
Президент Зеленський окреслив головні пріоритети для нового прем’єра Сергія Корецького — підготовку держави до наступного зимового сезону, посилення оборонних спроможностей та прискорення виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами. Однак, призначення нового прем’єра фактично залишилося непоміченим на тлі головного скандалу тижня. Відсторонення міністра оборони Михайла Федорова, який асоціюється з технологічними досягненнями українського війська. І його відкритого протистояння з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.
Про це розповідається в репортажі ТСН.Тижня.
Конфлікт тижня: відсторонення Федорова та відкрите протистояння з Сирським
Новий склад уряду затверджується під вигуки натовпу — «поверніть Федорова».
Поки люди скандували його імʼя на площі, сам Михайло Федоров скликав журналістів на брифінг. Цю прес-конференцію він назвав відвертою розмовою і на ній розкрив усі нюанси взаємин між Міністерством оборони та Генеральним штабом.
«Сирський не схильний відкрито обговорювати проблеми. Він віддає перевагу особистим зустрічам, плете інтриги, підозрює медійні кампанії проти себе, замість того, щоб зосередитися на причині проблем у його діях. Це призвело до ситуації, коли він поставив ультиматум, як ми всі знаємо. І замість того, щоб розробляти стратегію асиметричної перемоги над Росією, що є завданням головнокомандувача, він зосередився на розколі країни», — заявив Федоров журналістам.
За твердженнями Федорова, головком перешкоджав усім інноваційним ініціативам Міноборони, зокрема впровадженню нових контрактів у Збройних силах. Він також поклав на Сирського персональну відповідальність за глибоку кризу з мобілізацією, хоча був готовий представити нові рішення вже восени. Реформа армії була зупинена на півдорозі. Конфлікт поколінь або ж світоглядів за останні пів року досяг такого рівня, що президент майже відкрито визнав — він втомився від цього протистояння.
«Я дуже прагнув би єдності. Сторони не змогли її досягти. Це проблема не лише сторін, але й моя. Тобто я не усуваюся від відповідальності… Я дуже хочу, щоб вони зміцнювали Україну. Але маємо те, що маємо. І у такій ситуації вибір — або одна сторона, або інша», — зазначив глава держави.
Чию сторону обрав Зеленський? Питання залишається відкритим. Громадськість вимагає повернення Федорова на посаду та звільнення головнокомандувача, до якого також накопичилося чимало претензій. Сам Олександр Сирський відреагував на звинувачення Федорова стриманим дописом, де висловив подяку Михайлу за спільну роботу та побажав йому залишатися в команді України.
І варто відверто визнати — незалежно від наших симпатій у цій ситуації, головнокомандувач Сирський безумовно заслуговує на людську та професійну вдячність українців — за будь-якого розвитку подій.
Але за чию команду тепер виступатиме відсторонений від посади Федоров? Чи буде він розвивати власний політичний бренд? Перейде у бізнес чи в опозицію — що в нинішніх умовах малоперспективно? Або ж буде очікувати слушних пропозицій від глави держави? Сам Федоров чітко дав зрозуміти — він не прагне посад.
«Я відмовився від посади радника, в мене ніколи не було мети стати міністром, залишатися міністром, шукати собі посади тощо», — сказав він.
Однак, схоже, повернення молодого технократа до Уряду не передбачається. Хоча варіантів вирішення завжди більше одного.
Новий Кабмін Корецького: реструктуризація та кадрові зміни
Склад свого кабінету новий премʼєр Сергій Корецький представив через три години після свого призначення.
«Я хочу, щоб цей Кабмін став урядом оборони, урядом економічного розвитку, урядом європейської інтеграції», — заявив Корецький.
Його пропозиції були одноголосно підтримані депутатами.
Отже, що ми маємо в результаті. Насамперед, змінився не лише склад, а й структура Кабміну. Тепер в Україні з’явилося два нових міністерства — агрополітики та відновлення. Це правильне і своєчасне рішення, адже кожен із цих напрямків потребує окремого відповідального керівника.
Тарас Висоцький — фахівець із багаторічним досвідом у аграрній сфері — тепер опікуватиметься найбагатшою галуззю країни. Втім, його справа у Вищому антикорупційному суді залишається невирішеною.
Відновленням, інфраструктурою та транспортом керуватиме Микола Калашник — колишній голова Київської обласної державної адміністрації.
Розвиток громад та територій довірено Віталію Безгіну, який займався цим напрямком під час своєї роботи у Верховній Раді. Його колега по парламенту Денис Маслов також склав мандат і перейшов на посаду міністра юстиції.
Серед нових урядовців найбільш впізнаваною постаттю є Віталій Кім, голова Миколаївської обласної державної адміністрації, який очолить Міністерство у справах ветеранів.
Іван Вигівський — керівник Національної поліції — тепер очолює Міністерство внутрішніх справ. Всеволод Ченцов — досвідчений дипломат — займатиметься питаннями євроінтеграції. Найбільш новою і єдиною кандидатурою від самого прем’єра став Олександр Кравченко. Він прийшов із міжнародної консалтингової компанії і тепер відповідатиме за економічний блок уряду. Свої посади зберегли шестеро міністрів — Денис Шмигаль, Тетяна Бережна, Денис Улютін, Сергій Марченко, Матвій Бідний, Віктор Ляшко.
Проте, ще не встиг парламент привітати нових урядовців, як експерти почали висловлювати занепокоєння.
«Коли відбувається голосування за кандидатуру прем’єр-міністра, він повинен представити Верховній Раді програму дій уряду. Але такої програми немає», — зазначає економічний експерт Олег Пендзин.
Вакантні посади та призначення нового секретаря РНБО
Подання від президента щодо кандидатур на посади двох ключових міністерств — оборони та закордонних справ — залишилися вакантними. На місце Федорова у новому українському уряді розглядався Ігор Клименко, який до цієї середи очолював МВС. Саме йому приписували завдання налагодити мобілізацію та замість скандальної «бусифікації» організувати системний процес залучення до війська за участю поліції. Проте, після початку протестів, кількість депутатів, готових за нього голосувати в залі, зменшилася.
«Тут діє елемент поваги до пана Клименка. Він багато зробив протягом усіх цих років. Це стосується не лише Національної поліції, а й бойових бригад, ДСНС, прикордонників, які першими приймають удар. Тому це також прояв поваги до Ігоря. Висувати його кандидатуру, щоб вона була провалена, — це неправильно. І ми бачимо, що президент визнав його заслуги і запропонував йому стати секретарем РНБО», — заявив перший голова Верховної Ради Олександр Корнієнко.
Того ж вечора Зеленський доручив виконувати обов’язки міністра оборони Євгенію Хмарі, який в СБУ відповідав за далекобійні операції, очолював Центр «Альфа» і був в.о. голови СБУ. Кабінет Міністрів підтримав цю та іншу пропозицію. І призначив Хмару та Сибігу виконувати обов’язки керівників двох ключових відомств.
Чому саме Кабмін? Тому що Верховна Рада пішла на канікули до 18 серпня. Проте, засідання не було закрите, а лише оголошено перерву. Тому кадрові рішення у парламенті можуть бути ухвалені й раніше.
Новий прем’єр-міністр вже провів перше засідання Уряду. Сергій Корецький пообіцяв оптимізувати державний апарат та реформувати систему державного управління. Сталося так, що новий уряд у перший же день своєї роботи зіткнувся з кризою, роздмухування якої не в інтересах жодного з учасників. Тож пошук виходу з неї на Банковій вже триває. І, здається, частина рішення вже знайдена.
Вже відомо, що Вагомий член команди ексміністра Федорова Сергій «Флеш» Бескрестнов став позаштатним радником Зеленського з питань розвитку технологічних напрямків оборони. Щодо наступних кроків — вони анонсовані на понеділок, коли відбудеться засідання Ставки Верховного головнокомандуючого. Є всі підстави вважати — воно суттєво відрізнятиметься від попереднього.
«Мілтех цар» та чутки щодо відставки Сирського
Наразі з’явилася інформація, що Михайлу Федорову на Банковій можуть запропонувати нову роль.
Як повідомили власні джерела видання «Дзеркало тижня» у Вашингтоні, він може стати координатором розвитку військових технологій. Англійською це називається «мілтех цар». Це не офіційна посада в США та інших західних країнах. Так називають високопосадовця, який отримує широкі повноваження для координації певної сфери роботи між різними державними структурами.
Тобто, у випадку з Федоровим це може означати спеціального уповноваженого, який міг би координувати взаємодію між Міністерством оборони, Генеральним штабом, виробниками, закупівельними організаціями, сферою дронів, роботизованих систем та інновацій. Тобто, напрямками, де він демонструє найвищу ефективність.
Водночас, в Офісі президента, як пише видання, обговорюють можливість заміни Олександра Сирського на посаді Головнокомандувача ЗСУ.
Після заяв Михайла Федорова про конфлікт між Міністерством оборони та командуванням ЗСУ — відверто заговорила і частина військових.
Дізнавшись про можливу розмову з президентом, із закликом розповісти йому правду про ситуацію на фронті, виступив підполковник Богдан Кротевич: колишній начальник штабу бригади «Азов» і один з героїв оборони Азовсталі.
За його словами, «замовчування реального стану справ сьогодні створює загрозу для всієї країни».
З гострою критикою системи управління в Збройних Силах публічно виступив і бригадний генерал Сергій Собко: Герой України та начальник штабу 11-го армійського корпусу. Замість того, щоб оцінювати командирів за їхніми досягненнями та здатністю брати відповідальність, — система почала просувати «найзручніших», а не найбільш компетентних людей, написав він у Facebook.
Важливі наради на Банковій
Зрештою, президент Володимир Зеленський разом із заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою, два дні поспіль спілкувалися з командирами корпусів, які беруть участь у бойових діях на найбільш напружених ділянках фронту.
У перший день — відбулася розмова з командувачем Сил безпілотних систем ЗСУ Робертом Бровді, командиром 1-го корпусу НГУ «Азов» Денисом Прокопенком, командиром 2-го корпусу НГУ «Хартія» Ігорем Оболенським, заступником командувача ДШВ ЗСУ Андрієм Ткачуком та тимчасовим виконувачем обов’язків командира 19-го армійського корпусу оперативного командування «Південь» Сухопутних військ ЗСУ Валерієм Скредом.
Обговорювалися, зокрема, питання постачання дронів — особливо тих, що працюють на оптоволоконному зв’язку. Справедливий розподіл бойового складу між бригадами. Та залучення іноземних добровольців.
На другий день — до розмови долучилися командири 7-го, 8-го, 10-го, 11-го, 17-го та 20-го корпусів.
За словами президента, війська потребують більше далекобійної артилерії та снарядів калібру 155-міліметрів.
Окрема розмова відбулася у президента з командиром 3-го армійського корпусу ЗСУ Андрієм Білецьким. Він керує, ймовірно, одним із найбільших та найбільш технологічно оснащених підрозділів України.
Чи обговорювався конкретно стиль управління головкома Сирського — даних немає. Однак, після цих розмов президент анонсував спеціальне засідання Ставки головнокомандувача: на тлі рішення щодо заміни міністра оборони.
А сьогодні продовжилися переговори з досвідченими українськими військовими. Зокрема, з Михайлом Драпатим, Володимиром Горбатюком та Олегом Апостолом. Двох останніх — у медіа називають потенційними наступниками Сирського. Ключові ж розмови — Зеленський анонсував на понеділок, 20 липня.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати