Від епічного таранeння барикади в Маріуполі у 2014 році до посади головнокомандувача ЗСУ: українську військову структуру очолив генерал Михайло Драпатий. Його призначення вже викликало переполох у російських Z-каналах. Чому передача повноважень від Сирського відбулася без конфліктів, що очікується щодо мобілізації далі, розповідається у сюжеті ТСН.
Як Михайло Драпатий очолив ЗСУ, що чекає на мобілізацію та яка доля Федорова / © Колаж ТСН
Україна отримала нового Головнокомандувача ЗСУ — 43-річного генерала Михайла Драпатого, чиє ім’я стало символом рішучості ще з часів Маріуполя 2014 року.
Чому призначення «генерала нової формації» спричинило істерику у московських пропагандистів, як відбувалося передання справ від Олександра Сирського та яка доля очікує на Михайла Федорова. Які виклики стоять перед оновленим Генштабом та чи змінить технологічний підхід Драпатого обличчя мобілізації та ситуацію на фронті цієї складної зими, йдеться у сюжеті ТСН.Тижня.
Московські пропагандисти та «Z-воєнкори» в істериці: Драпатого справді бояться. На фото, де колишній головком Олександр Сирський обіймає свого наступника Михайла Драпатого — ніби публічне свідчення: передача справ проходить мирно.
Хоча передували цьому чималі пристрасті. Кількаденні вуличні акції протесту з вимогою кадрових змін у військовому командуванні. Водночас президент тягнув інтригу — протягом цих днів він зустрічався з командирами різних родів військ. Експерти та суспільство будували здогадки — кого саме він розглядає на заміну Сирському і чи розглядає взагалі? Зрештою, указ розставив усі крапки над «і».
І ось тепер у країні новий головнокомандувач ЗСУ, генерал, якого вже називають легендою — 43-річний Михайло Драпатий.
Це людина, чиє ім’я у війську давно стало синонімом рішучості, бойового досвіду та нового погляду на війну. Проте, почалося все з Маріуполя, де БМП, в якому віддавав накази 31-річний майор Драпатий, протаранила барикаду сепаратистів.
Вже тоді — у 2014-му — ці кадри стали ознакою того, що в України з’явилася армія, здатна до рішучих дій. А сам Михайло Драпатий пройшов довгий шлях — від комбата до генерала нової формації. За його плечима — командування 58-ю бригадою, захист Кривого Рогу, успішне звільнення правобережжя Херсонщини та стабілізація фронту на Харківщині навесні 2024 року. Після цього Драпатий очолив Сухопутні війська. І вже тоді заявляв про необхідність реформ.
«Люди, технології, цифровізація процесів управління — я буду запроваджувати. На часі зміни ментальні, технологічні, професійні, і вони необхідні для перемоги», — говорив тоді Драпатий.
Саме у цей період вперше заговорили про конфлікт між Сирським і Драпатим, долі яких тісно переплелися в армійському світі. Це було негласне протистояння двох різних армійських світів: класичної жорсткої вертикалі та нового, гнучкого, технологічного підходу.
Драпатий регулярно отримував догани від Сирського. Але російська ракета по полігону — де мали втілюватися нові рекомендації керівника Сухопутки — змінила все. Драпатий взяв відповідальність на себе і подав рапорт на відставку. Він відкрито сказав про те, чого до нього не озвучував жоден генерал.
«Як командувач, я не зміг повною мірою забезпечити виконання своїх наказів. Не дотиснув, не переконав, не змінив ставлення до людини у строю. Це моя відповідальність… кругова порука та безкарність — отрута для армії», — пояснював своє рішення про відставку Драпатий.
І тут дуже легко списати все на особисту конкуренцію двох людей. Та в українській армії справді відбувалося змагання ідей, нових технологічних підходів і адміністративних схем. А класика Сирського таки давала результат. Причому тут і зараз.
Тож перед Драпатим зараз неймовірний виклик — довести, що все те нове, яке він хоче впровадити, — не просто експеримент по живому. По суті, це спроба з класичного авто зробити електрокар на повному ходу. І саме це хвилює Зеленського найбільше — бо треба знайти відповіді на старі питання.
«І Драпатому, і Хмарі доведеться виконати те головне завдання на сьогодні після довгої втомленої війни для всіх — питання закриття неба, питання ТЦК і питання нормального, якщо це можливо так сказати, обличчя мобілізації», — доручив Зеленський.
Та чи дотримається головком Драпатий тих самих принципів, за які так вболівав Драпатий-комбат?
Та насправді головним завданням кожного Головкома є лише одне питання — війна. Саме успіхи або провали фронту і дадуть оцінку талантам та всім починанням генерала Драпатого. І нікого не буде цікавити, що і як він хотів міняти, якщо росіяни підуть вперед.
Зеленський вже публічно оголосив — попереду важка зима.
Та жоден Генштаб не готується до перемир’я — всі плани, які несуть на розгляд головкома, передбачають лише погані та найгірші варіанти розвитку ситуації. На які і треба буде знайти відповідь. Причому, як в обороні, так і в наступі.
Саме тому до перестановок в армії прикута надзвичайна увага. Президент викладає фото з попередніми та новими очільниками війська. Оновленим Генштабом тепер керуватиме Ігор Скиб’юк — десантник з багаторічним стажем, який керував військами на Курщині. Сирський і Гнатов — і це підкреслено — не матимуть жодного стосунку до оперативного командування.
Утім, наскільки злагоджено працюватиме армійський організм без ще одного елемента і найбільш нерозв’язаної інтриги тижня?
Куди призначать Федорова
Картонковий майдан триває. Люди щовечора виходять під театр Франка. Більше того, оголосили акцію безстроковою, доки президент не поверне Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Зеленський цього тижня двічі розмовляв із ним і пропонував різні формати співпраці.
Однак, Федоров заявив, що не погодиться на жодну іншу посаду, окрім міністра оборони. Його урядовий досвід дозволяє йому чітко бачити, де і в кого перебувають реальні важелі впливу на ситуацію.
«Жодна з інших посад не має реальних повноважень, щоб побороти корупцію в закупівлях, завершити розпочату трансформацію армії, планувати й реалізовувати асиметричні дії та операції проти ворога, викорінити культуру брехні й безвідповідальності всередині системи та завершити інші речі, які наша команда вже розпочала в Міністерстві оборони», — пояснив Федоров.
Утім, у бажаному для протестувальників і самого Федорова кріслі поки — Євгеній Хмара. Саме він ходить на зустрічі із новим головкомом. І схоже, щось таки почало змінюватись. Наприклад, деякі правила вступу на службу. Добровольці тепер напряму — без заходу в ТЦК — можуть потрапити в бажану бригаду. Сам же Михайло Драпатий заявив — гучних обіцянок не даватиме.
Натомість реакція росіян на призначення Драпатого виявилася більш ніж переконливою. Дмитро Пєсков видав штамп про нациста і фашиста, Медведєв відписався про ідейного фанатика.
Проте в зет-пабліках істерика швидко перейшла в переляк: тамтешні так звані воєнкори раптом згадали і про вік головкома, і про його орієнтацію на технології. А ще — про легендарні кадри з Маріуполя-2014. І зрозуміли, що керувати ЗСУ буде генерал, який точно поведе війну за правилами, яких вони зовсім не знають.
Нагадаємо, що 43-річний генерал-майор Михайло Драпатий став новим головкомом ЗСУ замість звільненого Олександра Сирського.
Раніше ми писали, які претензії мав ексміністр оборони Федоров до Сирського та що спричинило «війну» між ними.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати