В Україні наразі немає дефіциту ліків, незважаючи на ракетні атаки на фармацевтичні склади. Аптечні мережі та дистриб’ютори адаптують маршрути постачання та способи зберігання препаратів, щоб забезпечити їхню доступність для пацієнтів.
Про це в ефірі ТСН розповів директор Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я Едем Адаманов.
За його словами, хоча удари по складах завдають значних втрат, вони не призводять до зникнення ліків з аптек. Фармацевтичні мережі та постачальники перебудовують логістику: зберігають препарати меншими партіями, збільшують запаси в Європі та зменшують обсяги, що завозяться в Україну.
“Ми можемо втратити певну кількість складів, це жахливо, але це не означає, що не буде ліків”, – зазначив Адаманов.
Він пояснив, що аптечні мережі самостійно мають запаси приблизно на один-два місяці. Водночас великі міжнародні виробники зберігають препарати на своїх європейських складах, звідки можуть оперативно поповнювати запаси в Україні.
Частина таких ліків може надходити в міжнародному пакуванні. Адаманов закликав не хвилюватися, якщо пацієнтам запропонують рецептурний препарат у такій упаковці, оскільки всередині все одно буде інструкція українською мовою.
Крім того, Україна має державні запаси ліків, які зберігаються невеликими партіями у різних, безпечних місцях, локації яких не розголошуються з міркувань безпеки.
Адаманов уточнив, що державний резерв формують переважно з рідкісних і дорогих препаратів, необхідних для порятунку життя. Водночас держава не інвестує в централізоване зберігання поширених безрецептурних засобів, противірусних і знеболювальних препаратів. Цей ринок є гнучким, тому такі ліки можна швидко доставити або виготовити.
Посадовець також нагадав, що в Україні вже успішно працювали мобільні аптеки та доставка ліків через “Укрпошту”. Ці механізми забезпечення пацієнтів препаратами відпрацьовані. Водночас постачання безпосередньо “з коліс” може бути дорожчим за доставку зі складу.
“У певних випадках це може бути фінансово неприємно, бо завжди дорожче везти “з коліс”, ніж зі складу, але не буде жодного тотального дефіциту”, – запевнив Адаманов.
Нагадаємо, російські війська неодноразово атакували об’єкти, де зберігалися ліки та медичні товари. У жовтні 2025 року російський удар знищив близько 20% місячного запасу медикаментів в Україні, що знаходилися на центральному складі компанії “Оптіма-Фарм”. Збитки компанії тоді оцінили приблизно в 100 мільйонів доларів, а фармацевтичний ринок також повідомив про втрату баз даних щодо постачання, логістичних маршрутів та потреб аптечних мереж. Попри це, тоді в уряді також не прогнозували дефіциту ліків, оскільки компанія мала резервні склади, а інші дистриб’ютори допомагали з доставкою препаратів.
У серпні 2026 року Кабінет Міністрів спростив правила зберігання лікарських засобів через ризик російських ударів по великих складах. Фармацевтичним компаніям дозволили використовувати додаткові приміщення для зберігання та відвантажувати препарати безпосередньо з них, оскільки накопичувати велику кількість ліків в одному місці стало небезпечно. Вимоги до якості та безпечного зберігання препаратів при цьому не змінилися.
Російські атаки зачіпають і гуманітарні запаси медикаментів. На початку вересня ZMINA писала про удар по одному з основних складів ВООЗ на Київщині, де зберігали гуманітарні медичні товари. У ВООЗ зазначили, що це був не перший подібний випадок: у серпні росіяни атакували склад організації в Дніпрі, а в липні – ще один поблизу Києва. За даними ВООЗ, у 2026 році щонайменше 15 російських атак уразили склади з гуманітарними вантажами медичного призначення. Після ударів організація почала шукати альтернативні місця для зберігання запасів.
Одним зі способів забезпечення доступу до препаратів залишаються мобільні аптеки. Станом на травень 2025 року їхні маршрути охоплювали близько тисячі населених пунктів. У таких аптеках можна отримати рецептурні й безрецептурні препарати, зокрема за програмою “Доступні ліки”. Найактивніше вони працювали в Харківській, Київській, Черкаській та Чернігівській областях.