Дата: 21 Серпня 2026 A+ A- Для отримання корисної інформації, Підписатися
Національне антикорупційне бюро України пропонує модифікувати критерії визначення та внесення застави як запобіжного заходу. У Бюро вважають, що держава повинна верифікувати джерела коштів та компанії, які надають десятки мільйонів гривень від імені підозрюваних, аби застава виконувала свою пряму функцію, а не слугувала інструментом для використання потенційно нелегально здобутих коштів.
Цю інформацію оприлюднив керівник відділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.
Фото: НАБУ
Він звернув увагу на дебати щодо застав, які активізувалися після нещодавньої справи, розслідуваної Національним антикорупційним бюро та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Суспільство часто висловлює невдоволення ситуаціями, коли після затримання підозрюваних правоохоронними органами, вони звільняються з-під варти під заставу.
“Мета застави в кримінальному процесі є цілком чіткою. Вона повинна забезпечувати належну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних зобов’язань, покладених судом. У розслідуваннях НАБУ та САП це один із найчастіше застосовуваних альтернативних запобіжних заходів триманню під вартою. Проте, як показує практика, у певних випадках застава втратила свою функцію гаранта і сама стала частиною злочинної економіки”, – наголошує очільник відділу детективів.
Як приклад, Абакумов навів справу “Мідас”. За його словами, кошти у десятки й сотні мільйонів гривень, що сплачуються як застава за високопосадовців, надходять з рахунків компаній, які формально не пов’язані з підозрюваними. Особливу увагу привертають маловідомі підприємства зі сумнівною господарською діяльністю. Їхні засновники та керівники нерідко не можуть чітко пояснити сферу діяльності своїх компаній та причини, що спонукали їх сплатити значні суми відступного за конкретних осіб. За такими номінальними власниками можуть ховатися реальні бенефіціари, які прагнуть уникнути викриття своєї причетності.
Представник НАБУ також описав механізм, що використовується для внесення таких застав. Джерелом фінансування може бути готівка, отримана внаслідок протиправної діяльності. Для потреб підозрюваної особи ці кошти фактично конвертуються у безготівкову форму, яка вже акумульована на корпоративних рахунках. Надалі компанія офіційно виступає в ролі заставодавця та здійснює переказ необхідної суми.
“У справі “Мідас” вартість такої послуги варіювалася. Ми отримали інформацію про ставки у 10%, 15% і навіть 30% від суми застави. Це свідчить про те, що це вже не просто спосіб надати допомогу конкретному підозрюваному. Це також доволі прибуткова комерційна діяльність”, – пояснює Абакумов.
Він висловлює думку, що в подібних ситуаціях повинен спрацьовувати механізм фінансового моніторингу, однією з ключових функцій якого є протидія легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. Однак, за його спостереженнями, на практиці компанії здійснюють перекази, вносять застави, після чого підозрювані звільняються з-під арешту.
Проте, за словами посадовця, основна проблема полягає не стільки в самому звільненні підозрюваної особи з-під варти після внесення встановленої судом застави, скільки в тому, що співучасники ймовірного злочину можуть використовувати кошти злочинного походження без належної верифікації для забезпечення звільнення іншого члена того ж імовірного злочинного формування.
У таких обставинах, зазначає Абакумов, застава може фактично трансформуватися в інструмент забезпечення мовчання підозрюваного та збереження самої злочинної структури. Спочатку здійснюється оплата застави за особу, а надалі їй можуть допомогти в порушенні судових обов’язків, втечі з України та уникненні відповідальності.
З огляду на це, в НАБУ переконані, що правила встановлення застави та процедура її внесення потребують законодавчих змін.
Абакумов звернув увагу на законопроєкт №15388, який був зареєстрований 8 липня 2026 року. На його переконання, цей документ може стати підґрунтям для необхідних змін. Зокрема, передбачається, що держава повинна проводити перевірку компаній, які мають намір сплатити десятки мільйонів гривень як заставу за підозрюваних. Правоохоронні органи та інші уповноважені структури мають встановлювати справжніх власників таких компаній, походження їхніх фінансових ресурсів, зв’язок заставодавця з підозрюваною особою та легітимність джерел коштів.
Ці аспекти, як підкреслюють у НАБУ, мають бути з’ясовані до моменту зарахування коштів як застави та надання підозрюваній особі можливості вийти на свободу.
“Застава повинна залишатися ефективним запобіжним заходом, а не інструментом конвертації викрадених активів”, – підсумовує представник Бюро.
Нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура 19 серпня повідомили про проведення спецоперації під назвою “Форест Гамп”. Згідно з даними слідства, правоохоронці викрили організовану злочинну групу, до якої могли входити чинні та колишні народні депутати, високопосадовці Офісу Президента, керівники державного банку та інші особи.
За версією НАБУ, група займалася легалізацією 150 мільйонів гривень готівки, отриманих злочинним шляхом. Ці кошти, через рахунки підконтрольних підприємств та державний банк, мали бути використані для внесення застави за одного з фігурантів справи “Мідас”. Хоча НАБУ не розголошує його ім’я, низка ЗМІ та народний депутат Олексій Гончаренко інформували, що йдеться про колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка.
Теги: Ірина Мудра, НАБУ, Офіс президента, розслідування, Руслан Кравченко, САП, Форест Гамп Поділитися: Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.
Новини
21 Серпня 2026
Заочно засуджено російського військового, який у Бучі спрямував двох цивільних на лінію зіткнення для евакуації російських тіл
Тривалість засідань Верховної Ради та кількість ухвалених рішень поступово скорочуються протягом її роботи – згідно з дослідженням
Діти з окупованої Донецької області були відправлені до російського Волгограда для участі у військово-патріотичній грі “Зарниця”
Понад половина журналісток, які висвітлюють інклюзивні теми, зазнали онлайн-агресії – результати дослідження
Киянину загрожує довічне ув’язнення за підозрою у сексуальному насильстві щодо племінників та племінниць
Новини 21 Серпня 2026
Заочно засуджено російського військового, який у Бучі спрямував двох цивільних на лінію зіткнення для евакуації російських тіл
Тривалість засідань Верховної Ради та кількість ухвалених рішень поступово скорочуються протягом її роботи – згідно з дослідженням
Діти з окупованої Донецької області були відправлені до російського Волгограда для участі у військово-патріотичній грі “Зарниця”
Понад половина журналісток, які висвітлюють інклюзивні теми, зазнали онлайн-агресії – результати дослідження
