Дата: 28 Серпня 2026 A+ A- Щоб отримувати корисні матеріали, Підписатися
З 1 вересня 2026 року в місті Краматорськ, що на Донеччині, припиняє свою діяльність школа №12, яка носить ім’я Героя України Степана Чубенка. Цей юнак загинув від рук бойовиків улітку 2014 року. Його учні будуть продовжувати навчання у ліцеї №35, названому на честь видатного фізика Валентина Шеймана.
Про це повідомляє видання “Вільне радіо”, посилаючись на рішення Краматорської міської військової адміністрації. Мати Степана Чубенка, Сталіна, яка працює вчителем у школі №12, надала журналістам копію цього документа.
Степан Чубенко (архівне фото з відкритих джерел)
Згідно зі словами Сталіни Чубенко, документ був надісланий педагогічному колективу через месенджер. У ньому зазначено, що заклад не може “забезпечити утримання та розвиток в умовах воєнного стану”. Навчальний процес у школі доручено призупинити на період дії воєнного стану, а учнів — перевести до ліцею №35.
Джерело: «Вільне радіо», документ наданий Сталіною Чубенко
Водночас, відповідно до документа, керівництво установи зобов’язане зменшити витрати на діяльність школи. Розгляд питання про відновлення роботи загальноосвітнього навчального закладу №12 буде можливим лише після завершення або скасування воєнного стану.
Краматорська міська військова адміністрація у відповідь на запит “Суспільне Донбас” заявила, що “це не реорганізація, не ліквідація, заклад продовжує існувати в мережі освітніх установ Краматорської територіальної громади і не позбавляється почесного імені Героя України Степана Чубенка”.
«Заклад освіти тимчасово, на період дії воєнного стану, припиняє свою освітню діяльність… Це вимушений крок, зумовлений поточною ситуацією», — прокоментував начальник управління інформаційної політики МВА Ігор Єськов.
Сталіна Чубенко, у свою чергу, наголосила, що вшанування пам’яті Степана, який навчався у цій школі, є важливим не лише для його пам’яті, а й для формування патріотичної позиції серед учнів.
«Я так розумію, що вони (місцева влада Краматорська) вже ухвалили рішення про приєднання школи №12 імені Степана Чубенка до ліцею №35. І діти отримуватимуть документи про освіту, де буде вказано, що вони завершили навчання в ліцеї №35 імені Валентина Шеймана. Таким чином, пам’ять про Степана буде зраджена», — висловила своє занепокоєння Сталіна.
За словами пані Чубенко, педагогічний колектив школи та батьки учнів не заперечують проти можливого об’єднання навчальних закладів міста в умовах воєнного часу. Однак, їх головна вимога – зберегти за школою ім’я Героя України Степана Чубенка.
18 серпня батьки учнів школи зареєстрували на сайті “Єдиної системи місцевих петицій” звернення з проханням зберегти ім’я Героя України в офіційній назві навчального закладу.
«Передбачається реорганізація Краматорського закладу загальної середньої освіти №12 імені Степана Чубенка шляхом його об’єднання з іншим освітнім закладом — закладом імені Валентина Шеймана. Це створює реальну загрозу вилучення імені Степана Чубенка з офіційної назви закладу. Ми вважаємо неприпустимим, щоб внаслідок адміністративної реорганізації було втрачено ім’я Героя України, яке заклад носить на честь свого випускника», — йдеться в тексті петиції.
Пані Чубенко також звернулася на урядову гарячу лінію з цього питання, проте відповіді поки не отримала. Відповідне звернення було також подано народними депутатами Верховної Ради України.
Степан Чубенко народився 11 листопада 1997 року в Краматорську. Його батьки працювали вчителькою та залізничником. Степан навчався у місцевій школі №12, займався греко-римською боротьбою, футболом, виступав на позиції голкіпера у місцевій юнацькій команді ФК “Авангард”.
З початком Революції гідності та після жорстокого розгону студентів на майдані Незалежності в Києві, Степан активно долучився до політичних подій в Україні. Він брав участь у Краматорському Євромайдані, а в лютому 2014 року, в місті, охопленому проросійськими настроями, організував марш на підтримку Євромайдану. Згодом він регулярно відвідував проукраїнські мітинги.
Після того, як Краматорськ був захоплений російськими військовими, представниками спецслужб РФ та місцевими колаборантами навесні 2014 року, хлопець разом із друзями почав вести підпільну діяльність: розповсюджували листівки, що нагадували про приналежність Краматорська до України; збирали інформацію про ворога; надавали допомогу українським військовим, які перебували в передмісті та на аеродромі, забезпечуючи їх водою, засобами гігієни тощо.
Степан особисто зняв із центральної площі міста “триколор” терористичної організації “ДНР”, який нині зберігається як трофей у музеї Степана Бандери в місті Косів Івано-Франківської області.
Наприкінці червня 2014 року Чубенко вирушив до Києва з наміром приєднатися до одного з добровольчих батальйонів. Однак, через свій юний вік, він зміг потрапити лише до Сотні Лева. Через місяць, повернувшись на Донеччину, він був затриманий “контррозвідкою” “МДБ ДНР” і звинувачений у “шпигунстві на користь України”.
29 липня 2014 року, без будь-якого попереднього розслідування чи судового процесу, Степана було розстріляно представниками незаконного збройного формування “Керч” у селищі Горбачево-Михайлівка, розташованому в передмісті Донецька.
У вересні 2014 року батькам вдалося знайти тіло сина. Після ексгумації його останки були доставлені до Краматорська. Степана Чубенка поховали 8 листопада 2014 року. Харківська правозахисна група стверджує, що до вбивства причетні троє членів формування “Керч”, зокрема його командир Вадим Погодін.
У листопаді 2017 року Торецький суд визнав бойовиків батальйону “Керч” Погодіна, Максима Сухомлінова та Юрія Москальова винними у викраденні, тортурах та вбивстві Степана Чубенка. Під час слідства свідок розповів, як Керч, Буба та Жора штовхали побитого та зв’язаного Степана до траншеї. Погодін зробив постріл з пістолета “Макарова” в голову хлопця, який стояв на колінах. Двоє інших “добили” його. Суд засудив їх до довічного ув’язнення. Наразі ці особи переховуються на території окупованого Криму та в Росії. Вони оголошені у міжнародний розшук.
Степана Чубенка було відзначено волонтерською нагородою “Народний Герой України” (посмертно). У Краматорську його ім’ям названо школу №12 та одну з вулиць. На честь хлопця встановлено пам’ятник, а біля входу на місцевий стадіон “Авангард” – меморіальну дошку.
У жовтні Степану указом президента України було присвоєно звання Героя України (посмертно).
Теги: Краматорськ, пам’ять, російсько-українська війна, Степан Чубенко, школа Поділитися: Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.
Новини
28 Серпня 2026