Демонстрація репресій на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України стала значно помітнішою у російських та окупаційних медіа після початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року.
Про це свідчить дослідження “Реальної газети” під назвою “Залякування нелояльних”: як Росія будує інформаційну машину терору на окупованих територіях України”.
До 2022 року дослідники зафіксували 45 медійних випадків переслідування жителів окупованої Луганщини. Після повномасштабного вторгнення їхня кількість зросла до 131.
“Загалом це 176 випадків, коли окупаційні структури намагалися пояснити переслідування цивільних на окупованій Луганщині. Майже три чверті з них – 74,4% – припадають на період після 2022 року. На попередні роки – 25,6%. Тобто після 2022 року таких кейсів у нашій вибірці стало майже втричі більше: кількість зросла на 86 випадків, або приблизно на 191%”, – йдеться у документі.
Дослідники наголошують, що ця різниця демонструє, наскільки помітнішою стала публічна демонстрація репресій після початку повномасштабної війни. Повідомлення про затримання, обшуки, “зізнання”, кримінальні справи та вироки перетворилися на регулярну частину інформаційного простору окупованої Луганщини.
На окупованій Донеччині до 23 лютого 2022 року “Реальна газета” зафіксувала 39 публічних повідомлень про переслідування цивільних. З 24 лютого 2022 року до серпня 2026-го – ще 94. Загалом це 133 випадки, коли окупаційні або російські структури публічно пояснювали репресії проти жителів ТОТ Донеччини.
Дослідники уточнюють, що 131 медійний кейс не дорівнює 131 затриманій чи засудженій людині, оскільки в дослідженні рахували повідомлення, а не всіх постраждалих. За одним кейсом може стояти одна особа, подружжя, родина або ціла група. Частина повідомлень анонімна: замість імені вказано лише “житель Луганська / Донецька”, “гр. А”, “громадянка Я.” або “двоє громадян України”.
Водночас про одну й ту саму людину могли писати кілька разів – у день затримання, під час передання справи до суду та після вироку. Такі публікації дослідники, наскільки це було можливо, об’єднували в один кейс.
Цифри, наведені “Реальною газетою”, не відображають повного масштабу переслідувань. До дослідження потрапили лише ті справи, які окупаційні або російські структури вирішили оприлюднити і які вдалося знайти у відкритих джерелах. Поза медійним корпусом залишаються люди, яких викрали, тримають без зв’язку із зовнішнім світом або переслідують без публічного кримінального провадження.
Також частина повідомлень могла бути видалена, не потрапити до пошукових систем або залишитися в закритих чи втрачених телеграм-каналах.
Нагадаємо, що у 2026 році в бюджеті РФ Кремль передбачив рекордні виплати на просування пропаганди за кордоном.
За даними української розвідки, на інформаційний сектор російська влада заклала 1,85 мільярда доларів, що на 54% більше порівняно з 2025 роком. Йдеться про системне просування кремлівських наративів у країнах Європи, зокрема в Брюсселі, Відні та Люксембурзі.
Як раніше повідомляла ZMINA, окупанти поширюють інформацію про те, що українська влада нібито переслідує жителів захоплених територій правого берега Дніпра, які переїжджають до підконтрольних Україні районів, за споріднені зв’язки в Росії.