Дата: 27 Серпня 2026 A+ A- Щоб отримувати актуальні матеріали, Підписатися
Ратко Младич, засуджений міжнародним трибуналом до довічного позбавлення волі за злочини геноциду у Сребрениці та інші кримінальні дії під час війни в Боснії і Герцеговині, пішов з життя 27 серпня під час утримання під вартою ООН.
Про кончину Младича повідомив його захисник Драган Іветич, передає Reuters.
Ратко Младич. Фото: Reuters
Младич походив із родини югославського партизана, який загинув у 1945 році. Коли 1991-го розпочався розпад Югославії, він обіймав посаду офіцера Югославської народної армії.
Після початку воєнних дій у Боснії і Герцеговині у 1992 році Младича призначили командувачем новосформованої армії боснійських сербів. Його підрозділи швидко захопили контроль над приблизно 70% території країни.
Військові підрозділи оточували численні населені пункти, застосовуючи потужне озброєння, що раніше належало Югославській народній армії, та спалювали села. Водночас приблизно 22 тисячі військовослужбовців Сил ООН з підтримання миру, які перебували в країні та мали директиву не втручатися, фактично не могли зупинити хвилю насильства.
Під час збройного протистояння сили боснійських сербів під керівництвом Младича здійснювали масові розправи, катування, сексуальне насильство та інші звірства стосовно цивільного населення та військовополонених.
В окремих випадках полонених примушували вживати сіль без доступу до води, що призводило до їхньої смерті від зневоднення в умовах спеки. У таборах ув’язнених виснажували голодом та ґвалтували. Деяких військовополонених змушували стрибати з мосту, після чого їх розстрілювали. Сотні людей загинули вночі після того, як їх витіснили з місць утримання за допомогою хімічних речовин.
Підрозділи боснійських сербів під командуванням Младича також утримували Сараєво в облозі та систематично обстрілювали місто з артилерії, танків, мінометів та великокаліберних гармат. Внаслідок облоги загинуло близько 10 тисяч осіб.
Масове знищення людей у Сребрениці стало апогеєм конфлікту в Боснії і Герцеговині, який тривав на той момент понад три роки.
У липні 1995 року армія боснійських сербів захопила Сребреницю, котра була оголошена ООН «безпечною зоною» для захисту цивільного населення. Після здобуття міста підрозділи під командуванням Младича стратили щонайменше 8 тисяч боснійських мусульман, переважно чоловіків та підлітків.
Младич дав наказ оператору зафіксувати на камеру захоплення оточеної Сребрениці. На цих записах він вихваляв своїх бійців і спілкувався з нідерландськими миротворцями ООН, запевняючи їх у безпеці цивільного населення.
Після зайняття міста Младич представив його як «подарунок сербському народові», назвавши ці події відплатою мусульманам за часи панування Османської імперії.
Наступного дня підрозділи Младича роздавали дітям цукерки перед камерами та обіцяли населенню безпечну евакуацію. Водночас тисячі чоловіків і хлопців готувалися до страти.
Протягом чотирьох днів тіла загиблих ховали в братських могилах за допомогою бульдозерів. Згодом частину останків ексгумували та перепоховали у віддалених гірських районах, аби приховати свідчення злочинів.
Муніра Субашич, чиїх чоловіка та сина стратили сили боснійських сербів після зайняття Сребрениці, вважала Младича уособленням злочинів, скоєних під час війни. Вона розповідала про зґвалтування жінок, а також про вбивства чоловіків і хлопців виключно за їхню мусульманську віру. За її словами, для сербів Младич став тим самим символом злочинів, яким Адольф Гітлер був для німецької нації.
Коли 1995 року НАТО намагалося стримати сили боснійських сербів погрозою обмежених авіаударів, війська Младича захопили миротворців ООН і використовували їх як живий щит, приковуючи до об’єктів, що могли стати цілями бомбардування.
Згодом ситуація почала змінюватися завдяки тиску західних держав, прихованим постачанням зброї зі США та підготовці хорватських та боснійських мусульманських сил. Остаточно послабити армію Младича вдалося завдяки авіаударам НАТО.
У листопаді 1996 року під тиском західних держав Младич та інші високопоставлені генерали були змушені залишити свої посади. Цього вимагала тодішня президентка Республіки Сербської Біляна Плавшич, яка замінила на цій посаді Радована Караджича. Пізніше її саму засудили за причетність до воєнних злочинів.
Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії встановив, що цільовою установкою кампанії було етнічне очищення – витіснення боснійських мусульман, хорватів та інших несербів з територій Боснії і Герцеговини з метою формування так званої Великої Сербії.
Трибунал дійшов висновку, що Младич, разом із тодішнім президентом Сербії Слободаном Мілошевичем та політичним лідером боснійських сербів Радованом Караджичем, був співучасником злочинного плану, спрямованого на реалізацію цієї мети.
Радован Караджич також був визнаний винним у геноциді. Протягом багатьох років після завершення конфлікту він і Младич перебували серед осіб, яких найактивніше розшукував Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії.
До падіння режиму Слободана Мілошевича внаслідок масових протестів 2000 року Младич мешкав у Белграді, хоча й намагався уникати публічної уваги.
Сам Мілошевич помер у слідчому ізоляторі в Гаазі 11 березня 2006 року. На той момент тривав його чотирирічний судовий процес за звинуваченнями в геноциді та інших військових злочинах, скоєних у Хорватії, Боснії і Герцеговині та Косові. Через його смерть суд не встиг винести вирок.
У різні періоди з’являлася інформація про те, що Младича бачили на кінних перегонах або на футбольному матчі в Белграді. У 2004 році НАТО інформувало, що він проводив зустрічі зі своїми колишніми соратниками в бункері в боснійському місті Хан-Пієсак.
Затримання Младича відбулося лише у 2011 році. Він не чинив супротиву. На той час права його рука майже не функціонувала, ймовірно, через перенесений інсульт, який він не лікував. Його стан суттєво відрізнявся від того, як він виглядав на кадрах із захопленої Сребрениці у 1995 році.
У 2013 році Младич пережив серцевий напад, а під час судового процесу неодноразово скаржився на проблеми зі здоров’ям.
Сам Младич не визнавав своєї причетності. Коли у 2017 році судді оголосили йому довічний вирок, він назвав обвинувачення вигадкою.
У 2019 році Младич звертався до суддів, пояснюючи, що через стан здоров’я не може займатися фізичними вправами на відкритому повітрі, та просив дозволу відвідати Сербію для вшанування могил родичів. Суд відхилив це прохання.
У 2021 році суд відкинув апеляцію Младича, остаточно затвердивши довічне ув’язнення. У подальшому судді також неодноразово відмовляли йому у достроковому звільненні з гуманітарних міркувань.
Останні місяці Младич перебував у медичному блоці слідчого ізолятора ООН, розташованому в передмісті Гааги.
У серпні 2026 року лікар ООН дійшов висновку, що Младич може померти будь-якої миті, зокрема протягом наступних тижнів. Незважаючи на це, суд знову відмовив у звільненні, вважаючи, що це не відповідатиме інтересам правосуддя.
Родина та медичні фахівці неодноразово висловлювали занепокоєння щодо стану здоров’я засудженого та марно домагалися його звільнення. Судді тоді підкреслювали, що в Нідерландах Младичу доступне все необхідне лікування.
Нагадуємо, що в листопаді 2017 року Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії засудив колишнього генерала армії боснійських сербів Ратка Младича до довічного позбавлення волі за злочини, скоєні під час боснійської війни у 90-х роках.
Його визнали винним у 10 з 11 епізодів збройного протистояння, у тероризуванні населення Сараєва та масовому знищенні понад 8 тисяч боснійських мусульман у Сребрениці в липні 1995 року. Справа, за якою засуджено Ратко Младича, є однією з наймасштабніших у сфері міжнародного правосуддя після конфліктів на Балканах.
Теги: Боснія, міжнародне право, Сребрениця Поділитися: Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.
Новини
27 Серпня 2026
Три варіанти замість одного: громада Теремків звертається до КМДА з проханням не прокладати теплотрасу через парк
Через обстріли російських військ «Укрзалізниця» скасувала плату за користування залами очікування на вокзалах
Мізогінія може вказувати на схильність до насильницького екстремізму – результати дослідження
Громадські активісти закликають уряд дозволити звільнення з військової служби для тих, хто виховує дитину з інвалідністю
У Франції синдром хронічної втоми більше не класифікується як психологічний розлад
Новини 27 Серпня 2026
Три варіанти замість одного: громада Теремків звертається до КМДА з проханням не прокладати теплотрасу через парк
Новини
Через обстріли російських військ «Укрзалізниця» скасувала плату за користування залами очікування на вокзалах
Новини
Мізогінія може вказувати на схильність до насильницького екстремізму – результати дослідження
Новини
Громадські активісти закликають уряд дозволити звільнення з військової служби для тих, хто виховує дитину з інвалідністю
Популярне
за тиждень за місяць за рік вибір редакції
- за тиждень
- за місяць
- за рік
- вибір редакції
Колонки Надія Бабинська 24 Серпня 2026
Чому я вирішила створити реєстр урядових ШІ-проєктів і до чого тут права людини
Тексти Наталія Адамович 24 Серпня 2026
Від заперечення до демонізації: як змінювалися російські наративи про український спротив в окупації
Тексти Олександра Єфименко 26 Серпня 2026
«Маємо перемогти, аби бути»: історія кримчанки Марини Рифф, яка зникла після звинувачень окупантів через проукраїнські дописи
Тексти Дарина Довгоп’ята 27 Серпня 2026
Чому українці в окупації беруть російські паспорти?
Новини 24 Серпня 2026
На засіданні в справі Мудрої згадали про ймовірний вплив на СБУ та суд
Новини 25 Серпня 2026
У ЄС відреагували на блокування реформ щодо верховенства права та боротьби з корупцією
Новини 24 Серпня 2026
Майже через рік після повернення з полону помер морпіх Сергій Удут
Новини 24 Серпня 2026