Дата: 25 Серпня 2026 A+ A- Для отримання корисних матеріалів, оформіть підписку на нашу розсилку Підписатися
Українське керівництво відреагувало на сім повідомлень Платформи Ради Європи щодо захисту журналістики та безпеки представників ЗМІ, які стосувалися загроз на адресу працівників медіа, перешкоджання їхній професійній діяльності та агресії РФ проти редакцій. Частина звернень була подана міжнародними організаціями через події, що сталися в Україні, інші – через російські атаки на журналістів та медійну інфраструктуру.
Інформація про це розміщена на порталі Платформи Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів.
Заяви були подані Комітетом із захисту журналістів (CPJ), Міжнародним інститутом преси (IPI), Міжнародною федерацією журналістів (IFJ), Європейською федерацією журналістів (EFJ), міжнародною правозахисною організацією Article 19, Європейською мовною спілкою (EBU), фондом «Справедливість для журналістів» (JFJ) та Міжнародною організацією із захисту свободи слова IFEX.
Перше сповіщення стосувалося погроз журналісту Kyiv Independent Джареду Гоєтту та бразильському кореспонденту SBT Сержіо Утші. Згідно з даними платформи, командир роти Advanced Company Леандерсон Пауліно висловив погрози на їхню адресу після публікації розслідування щодо добровольця, який, імовірно, загинув від побиття.
Після цього командування Міжнародного легіону, що входить до складу Головного управління розвідки, ініціювало внутрішнє розслідування. Постійне представництво України при Раді Європи повідомило, що з особовим складом було проведено роз’яснювальну роботу, а також нагадано про відповідальність за публікації, які можуть бути розцінені як погрози чи тиск.
Друге повідомлення стосувалося редакції газети «Межівський меридіан», розташованої у прифронтовому селищі Межова на Дніпропетровщині. 29 березня будівля редакції була зруйнована внаслідок влучення російської керованої авіабомби.
Третє звернення було подано міжнародними організаціями у зв’язку з російськими обстрілами 5 та 6 липня, які завдали шкоди приміщенням низки українських ЗМІ в Києві та Краматорську.
У Києві внаслідок удару постраждав офіс «5 каналу». Російська атака пошкодила студію, частину знімального обладнання та робочі місця журналістів. Через технічні проблеми команда не змогла оперативно відновити телемовлення і тимчасово продовжила роботу на YouTube, а згодом розпочала мовлення зі студії «Громадського».
У Краматорську російський авіаудар пошкодив будівлю, де розміщувалися редакції «Новин Краматорська», «Новин Краматорського району» та газети «Привіт». Вибухова хвиля спричинила пошкодження вікон, фасаду, сходів та дверей на поверсі, де працювали журналісти. Через масштаби руйнувань працівники спочатку не мали змоги потрапити до редакцій, щоб оцінити завдані збитки.
У своїй відповіді українська сторона підкреслила, що відповідальність за ці атаки несе Росія.
Четверте повідомлення стосувалося офісів «Суспільного» в Одесі. 28 березня російський безпілотник влучив в одну з будівель мовника. Будівля зазнала таких значних пошкоджень, що її відновлення неможливе. В інших приміщеннях було вибито вікна. Працівники не постраждали.
П’яте сповіщення стосувалося нападу на знімальну групу «Суспільне Дніпро» 17 березня в селищі Демурине на Дніпропетровщині, розташованому приблизно за 13 кілометрів від лінії фронту.
Журналіст Роман Михальчук та оператор Даниїл Ніколаєнко прибули туди для зйомки матеріалу про життя місцевих мешканців. Після завершення роботи вони сіли в автомобіль і проїхали близько десяти метрів, коли детектор дронів зафіксував зображення з російського FPV-дрона.
Команда швидко сховала автівку під деревом, а журналісти вибігли з машини та знайшли укриття між деревом і пошкодженим парканом. Безпілотник кружляв над ними близько п’яти хвилин, після чого неподалік пролунав вибух.
Михальчук повідомив, що село було майже порожнім, поблизу не було інших транспортних засобів, а журналісти перебували в бронежилетах із написом PRESS. На його думку, оператор російського FPV-дрона чітко бачив, що атакує саме працівників медіа.
У своїй відповіді Постійне представництво України при Раді Європи наголосило, що Росія порушує міжнародне гуманітарне право. Українська сторона також звернула увагу на тривожну тенденцію: російські військові все частіше застосовують дрони для цілеспрямованих атак на журналістів, зокрема поза межами безпосередньої лінії фронту. Представництво вважає, що це може свідчити про систематичні спроби перешкоджати незалежній журналістиці шляхом ураження працівників медіа та знищення редакційної інфраструктури.
Шосте повідомлення стосувалося перешкоджання професійній діяльності знімальної групи Центру журналістських розслідувань «Сила правди» 28 травня поблизу міста Володимир на Волині.
За інформацією редакції, журналістка Наталка Коваль та відеографка Анна Присяжна прибули для отримання коментаря від бізнесмена та депутата Володимирської міської ради від партії «Слуга народу» Миколи Юнака. Журналісти мали намір запитати його про ймовірний конфлікт між агропідприємством «Західний Буг», яке належить Юнаку, та власниками земельних паїв, які нібито не отримали орендну плату.
Працівники охорони дозволили журналістам пройти на територію підприємства, і уповноважена особа вже почала відповідати на їхні запитання перед камерою. Після цього Юнак вибіг з офісу, звинуватив знімальну групу в незаконному проникненні та шпигунстві, а потім викликав поліцію.
За версією редакції, коли правоохоронці вже прибули та з’ясовували обставини у журналістів, Юнак вихопив мобільний телефон у Наталки Коваль і кинув його всередину офісу. Він також, як стверджується, не виконав вимогу поліцейського щодо повернення пристрою.
Журналісти подали до поліції заяву про перешкоджання законній професійній діяльності. Постійне представництво України при Раді Європи повідомило, що Володимирський районний відділ поліції розслідує цей інцидент у рамках кримінального провадження.
Українська сторона наголосила, що тиск на журналістів, перешкоджання їхній професійній діяльності та порушення їхніх прав є неприпустимими. Представництво зазначило, що правоохоронні органи повинні встановити всі обставини подібних випадків та, за наявності підстав, притягнути винних до відповідальності.
Сьоме сповіщення стосувалося комбінованої атаки Росії на Київ 24 травня. Внаслідок цього удару було пошкоджено офіси українських та міжнародних медіа.
Вибухова хвиля вибила вікна та пошкодила стелю в київському офісі Deutsche Welle. Також постраждала студія німецького суспільного мовника ARD – там були пошкоджені віконні рами, обладнання та приміщення.
Фото: Євген Черлінко
У редакції «Реальної газети» після удару не залишилося неушкоджених вікон. Пошкодження також зазнали офіси інформаційного агентства УНІАН, медіа «Шелтер» і «Ґрати». У «Шелтері» вибило вікна, а стеля частково обвалилася. Офіс «Ґрат» постраждав менше: вікна та аудіостудія залишилися неушкодженими.
Працівники медіа під час цієї атаки не зазнали ушкоджень.
Фото: «Реальна газета»
Окремо Платформа Ради Європи зафіксувала ще три випадки пошкодження редакцій у липні, щодо яких станом на 25 серпня відповіді не надійшло.
17 липня російські війська завдали удару по Сумах п’ятьма керованими авіабомбами. Одна з них, за словами виконавчої директорки Kordon.Media Альони Яциної, вибухнула приблизно за 100 метрів від офісу та студії редакції.
Вибухова хвиля вибила одне вікно, пошкодила кріплення іншого, а також двері до офісу та студії. Усередині приміщення зі стін посипалася штукатурка та впали предмети. Основне обладнання редакції вціліло, лише принтер зазнав незначних пошкоджень.
Фото: Альона Яцина
Яцина зазначила, що редакція наразі самостійно покриває витрати на ремонт із власного бюджету. Однак через постійні обстріли та зростаючу кількість пошкоджень ці ресурси швидко вичерпуються.
21 липня російська атака пошкодила офіс онлайн-медіа Inform.zp.ua у Запоріжжі.
За словами головного редактора Еріка Бринзи, російські війська застосували три керовані авіабомби. Одна впала поблизу житлової багатоповерхівки, ще дві влучили у складські приміщення приблизно за 300 метрів від редакції.
Фото: Ерік Бринза
Вибухова хвиля пошкодила офіс: вибило захисні решітки на вікнах, а в деяких кімнатах частково обвалилася стеля. Усі працівники залишилися неушкодженими та не зазнали фізичних травм, проте пережили сильний стрес. Поблизу редакції журналісти також виявили численні уламки авіабомби.
Це вже не вперше офіс Inform.zp.ua зазнає пошкоджень внаслідок російської атаки. У березні 2025 року вибухова хвиля після удару безпілотника також завдала шкоди приміщенню редакції.
Крім того, 23 липня російський удар пошкодив дах, стелю, меблі та комп’ютерну техніку в офісі місцевої газети «Білопільщина» в місті Білопілля на Сумщині.
Фото: Наталія Калініченко
Головна редакторка газети Наталія Калініченко розповіла, що більша частина команди ще у 2025 році переїхала з Білопілля до Сум через погіршення безпекової ситуації поблизу російського кордону.
На момент удару в Білопіллі залишався лише один працівник редакції. Він займався прийомом оголошень та реклами від місцевих жителів, а також підготовкою матеріалів безпосередньо в місті. Незадовго до атаки працівник вийшов з офісу, тому не постраждав.
Теги: війна з Росією, журналісти на війні, обстріли, прифронтові редакції Поділитися: Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.
Новини
25 Серпня 2026
Україна продовжує залучати міжнародних партнерів для повернення цивільних, дітей та військовополонених – МЗС
Протягом трьох місяців українські захисники зафіксували понад 7 тисяч імовірних воєнних злочинів, скоєних ворогом
Перед 1 вересня батькам рекомендовано перевірити щеплення дітей: що має бути згідно з календарем
Звільнена з російського полону Людмила Гусейнова три роки не може отримати пенсію
Викрадені з метою русифікації: встановлено причетних до депортації дітей з дитячих закладів окупованих Донецька та Макіївки
Новини 25 Серпня 2026
Україна продовжує залучати міжнародних партнерів для повернення цивільних, дітей та військовополонених – МЗС
Новини
Протягом трьох місяців українські захисники зафіксували понад 7 тисяч імовірних воєнних злочинів, скоєних ворогом
Новини
Перед 1 вересня батькам рекомендовано перевірити щеплення дітей: що має бути згідно з календарем
Новини
Звільнена з російського полону Людмила Гусейнова три роки не може отримати пенсію
Викрадені з метою русифікації: встановлено причетних до депортації дітей з дитячих закладів окупованих Донецька та Макіївки
Тексти Наталія Адамович 24 Серпня 2026
Від заперечення до демонізації: як змінювалися російські наративи про український спротив в окупації
Колонки Надія Бабинська 24 Серпня 2026
Чому я вирішила створити реєстр урядових ШІ-проєктів і до чого тут права людини
Новини 24 Серпня 2026
На засіданні в справі Мудрої згадали про ймовірний вплив на СБУ та суд
Новини 25 Серпня 2026
У ЄС відреагували на блокування реформ щодо верховенства права та боротьби з корупцією
Новини 24 Серпня 2026
Зеленський відзначив державними нагородами медійників до Дня Незалежності
Новини 24 Серпня 2026
Майже через рік після повернення з полону помер морпіх Сергій Удут
Новини 24 Серпня 2026
Зеленський привітав громадян із Днем Незалежності України
Новини 24 Серпня 2026