На Місяці виявилося більше покладів льоду, ніж вважалося © freepik/chuttersnap Вчені виявили великі поклади водного льоду.
Вчені заявили про те, що поклади водного льоду в місячному пилу і реголіті виявилися більшими, ніж вважалося. На це зазначив новий аналіз даних місії NASA LRO (Lunar Reconnaissance Orbiter), повідомляє Phys.org.
Зазначається, що лід є важливим ресурсом для майбутніх експедицій на Місяць. Вода важлива для захисту від радіації та підтримки життєдіяльності людей. Крім того, її можна розщепити на водень та кисень для створення ракетного палива, енергії та повітря.
Попередні дослідження виявили ознаки льоду у великих постійно затінених областях (PSR) поблизу місячного Південного полюса, включаючи області всередині кратерів Кабеус, Хаворт, Шумейкер і Фаустіні. Але тепер вчені з’ясували, що цього льоду набагато більше.
“Ми виявили, що існують широко поширені свідчення наявності водяного льоду в PSR за межами Південного полюса, принаймні в напрямку 77 градусів південної широти”, – заявив Тімоті П. МакКланахан з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA, і провідний автор дослідження.
Дослідження також важливе для планування майбутніх місій, оскільки воно надає карти та визначає характеристики поверхні з більшою ймовірністю виявлення льоду.
«Наша модель та аналіз показують, що найбільша концентрація льоду, як очікується, спостерігатиметься поблизу найхолодніших місць PSR з температурою нижче 75 Кельвінів (-198 °C або -325 °F) і поблизу підніжжя звернених до полюсів схилів PSR», – сказав МакКланахан.
Лід міг з’явитися в реголіті внаслідок ударів комет та метеоритів. Можливо також, що він вивільнявся у вигляді пари з місячної поверхні або утворився внаслідок хімічних реакцій між воднем у сонячному вітрі та киснем у реголіті.
PSR зазвичай зустрічаються у топографічних пониженнях поблизу місячних полюсів. Через низький кут падіння сонця ці області не бачили сонячного світла протягом мільярдів років, тому постійно перебувають у екстремально холодному стані.
Вважається, що молекули льоду витісняються з реголіту метеоритами, космічною радіацією або сонячним світлом і переміщаються місячною поверхнею, поки не потраплять у PSR. Тут вони залишаються захопленими сильним холодом. Постійно холодні поверхні PSR можуть зберігати льодові молекули поблизу поверхні протягом мільярдів років.
Вважається також, що лід швидко випаровується з поверхні, яка піддається впливу сонячного світла, що перешкоджає його накопиченню.
Раніше вчені запропонували нову гіпотезу появи природного супутника Землі. За їхніми словами, наша планета могла «захопити» Місяць із космосу, а не отримати його внаслідок катастрофічного зіткнення з іншим небесним тілом.