Нові землетруси можуть бути наслідками минулих © Phys.org Вони можуть бути автершоками від землетрусів, що сталися сторіччя тому.
Північна Америка може все ще переживати афтершоки від масштабних землетрусів, які сталися на континенті понад сто років тому. Принаймні на це вказує нове дослідження вчених, повідомляє Science Alert.
Якщо статистичний аналіз, проведений вченими, вірний, то сьогоднішні поштовхи можуть бути наслідками тих, що почалися ще у 1800-х роках. Тоді сталися найпотужніші землетруси в історії континенту.
За оцінками авторів дослідження, від 23 до 30% сейсмічних поштовхів, що сталися в зоні Нового Мадриду в період з 1980 по 2016 рік, були афтершоками чотирьох сильних землетрусів. Вони сталися у цьому районі у 1811 та 1812 роках, з магнітудою від 7,2 до 8 балів.
Більш того, масштабний землетрус, який стався в районі Чарльстона в 1886 році, може пояснити 72% сейсмічних поштовхів, зареєстрованих у регіоні з того часу.
Отримані дані натякають на те, що в геологічно стабільних районах континентів, де не так багато тектонічної активності, деякі афтершоки землетрусів можуть продовжуватися безперервно протягом десятиліть або навіть століть. Водночас необхідні подальші дослідження, які зможуть підтвердити цю гіпотезу.
У ході дослідження вчені Юйсюань Чен з університету Ухань в Китаї і геолог Міан Лю з Університету Міссурі проаналізували три найбільші землетруси в історії Північної Америки.
Один з них стався 1663 року в Квебеку в Канаді. Ще один землетрус стався на кордоні Міссурі та Кентуккі, починаючи з 1811 року, а третій – у Південній Кароліні у 1886 році. Усі ці області розташовані всередині континенту, далеко від меж тектонічних плит. Проте тут тривають поштовхи.
Моделюючи сейсмічні брижі, які могли виникнути в результаті трьох найбільших історичних поштовхів, Чен і Лю нанесли на карту епіцентри площею близько 250 кілометрів. Потім вони вивчили землетруси, які сталися поблизу цих епіцентрів у наступні десятиліття, включаючи явні поштовхи магнітудою понад 2,5.
Щоб з’ясувати, як пов’язані ці старі та нові землетруси, дослідники застосували до своїх даних метод «найближчого сусіда». Цей метод передбачає, що якщо землетруси занадто близькі по простору, часу і магнітуді, щоб їх можна було вважати незалежними фоновими подіями, то один з них викликав інший.
Залежно від оцінок масштабів та розташування первинного поштовху в Новому Мадриді, які відрізняються, від 10 до 65% сучасних землетрусів у регіоні, ймовірно, є афтершоками. Разом з тим реальна кількість, ймовірно, знаходиться внизу цієї оцінки.
Аналогічні результати було отримано для Північної Кароліни, але у Квебеку автори виявили переважно фонову сейсмічність. Це вказує на те, що афтершок землетрусу в Квебеку магнітудою від 6,5 до 7,5 балів зникли.
Вчені припускають, що «сприяти тривалим афтершокам» може постсейсмічне розслаблення стабільних континентів.
Нагадаємо, у жовтні потужні підземні поштовхи сталися у Непалі, вони забрали життя кілька тисяч людей.
Землетрус 7 жовтня зрівняв із землею цілі населені пункти в Гераті, це був один із найбільш руйнівних землетрусів у новітній історії країни. Представники Талібану заявили, що попередні землетруси забрали життя понад двох тисяч людей у всій провінції. За даними ООН, епіцентр землетрусу знаходився в районі Зенда-Джан, де загинуло 1294 особи, ще 1688 отримали поранення.