© Getty Images Обмін бактеріями під час інтимного контакту є ключовим.
Дослідження, проведене іранським вченим Резою Растманешем, показує, що поцілунки можуть відігравати певну роль у передачі депресії та тривоги. Він зазначає, що психічне здоров'я формується численними факторами, включаючи бактерії, що мешкають у нашому організмі, як повідомляє Earth.com .
Дослідницька група під керівництвом Растманеша спостерігала за здоров'ям пар, які проживали разом менше року. Загалом було залучено 268 сімей, всі з яких були пацієнтами двох приватних клінік сну в Тегерані. Критерієм включення було те, щоб один з партнерів демонстрував «депресивно-тривожний фенотип», що характеризується помірною депресією, помірною тривогою та тяжкими порушеннями сну.
Дослідники провели інтерв'ю з парами, використовуючи валідовані анкети, а також зібрали зразки слини для вимірювання рівня кортизолу та мазки з ротової порожнини для оцінки бактеріального складу.
Після шести місяців спільного проживання рівні депресії, тривоги та проблем зі сном у партнерів почали вирівнюватися, причому мікробіом ротової порожнини здорової людини став більш схожим на мікробіом хворого партнера. Також було виявлено, що жінки були більш схильні до цих змін.
У мазках з ротової порожнини, взятих у раніше здорових партнерів, вчені використали секвенування ДНК та лінійний дискримінантний аналіз, щоб виявити підвищений рівень бактеріальних груп, таких як Clostridia, Veillonella, Bacillus та Lachnospiraceae. Ці мікроорганізми раніше пов'язували з психічними розладами. Крім того, рівень кортизолу у здорових партнерів, які живуть з людьми з депресією, також підвищився, особливо серед жінок, у яких спостерігалося майже подвійне збільшення.
Спільне проживання в одному житловому просторі неминуче призводить до обміну бактеріями. Це відбувається не лише через поцілунки, а й через дихання під час сну чи спільного обіду. У більшості випадків це не становить жодного ризику. Однак дослідники припускають, що синхронізація психічних станів у парах може виникати не лише через соціальну взаємодію, а й мати мікробне та гормональне коріння.
За оцінками українських психотерапевтів та психіатрів, спостерігається значне збільшення кількості людей, яким ставлять діагноз «клінічна депресія». Ця тенденція корелює з війною, розпочатою Росією проти України. Щоб дізнатися більше про те, як підтримуються українські військовослужбовці та їхні родини, прочитайте інтерв’ю «Про невидимі травми, бойову втому та… надію», яке Алла Котляр провела з Ксенією Возніциною, директоркою Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова Поляна».
