© Getty Images Неконтрольовані прояви люті підвищують ризик серцево-судинних захворювань, послаблюють імунну систему та виснажують нервову систему.
Клінічний психолог Реймонд Чіп Тафрате та професор психології Ітан Кросс зі Сполучених Штатів поділилися своїми думками щодо впливу хронічного гніву як на розум, так і на тіло. Часті епізоди агресії підтримують підвищений рівень гормонів стресу. Симпатична нервова система залишається в підвищеному стані, перешкоджаючи відновленню. Це призводить до різноманітних проблем зі здоров'ям, як повідомляє The Economic Times.
Гнів має еволюційні переваги, оскільки він готує організм до самозахисту та захисту особистих інтересів. Однак у сучасному суспільстві існує безліч тригерів агресії, і наші тіла ще не адаптувалися до цього на психофізичному рівні. Те, що мало допомогти нам, поступово руйнує наше благополуччя зсередини. У природному світі складні організми переживають короткі епізоди гніву, за якими йдуть періоди спокою та розслаблення. У ці часи активується парасимпатична нервова система, знижуючи рівень гормонів стресу та сприяючи відновленню. Зебри, наприклад, оточують людину, яка перебуває в стресі, і торкаються її носом, щоб заспокоїти її тривогу. Мавпи займаються поведінкою грумінгу. У людей це може проявлятися як обійми та спілкування; однак, вчені зараз обговорюють епідемію самотності. У людському суспільстві симпатична система постійно активується, тоді як парасимпатична система спрацьовує набагато рідше, ніж необхідно. Гнів стає проблематичним, коли він виникає занадто часто, виходить з-під контролю та стає регулярним досвідом, пояснює Реймонд Чіп Тафрате.
Ще одним помітним аспектом людського гніву є наша реакція на уявні тригери. Тварини реагують на відчутні загрози своєму життю. Для людей це може включати нахмурений погляд колеги, сумніви в чесності, почуття зради чи образи, або навіть гіпотетичне порушення правил дорожнього руху іншими водіями тощо. Існує значно більше уявних тригерів, що призводить до того, що тимчасовий стрес перетворюється на постійний стан.
Ітан Кросс, професор психології в Мічиганському університеті, зазначає, що гнів у людських спільнотах виникає, коли наше почуття справедливості чи несправедливості у зовнішньому світі ставиться під сумнів. Це спонукає до бажання негайного вирішення. Ми часто стикаємося з розривом між нашим сприйняттям і реальністю в сімейних справах, на роботі та в буденних ситуаціях.
На наш гнів також впливає наше виховання. Кросс пояснює, що в деяких суспільствах імпульсивні агресивні реакції вважаються нормою. Люди, які виховуються в такому середовищі, можуть розвинути схильність до частої спонтанної агресії. Крім того, хлопчиків часто виховують з більш агресивною поведінкою, оскільки в певних культурах це вважається необхідною рисою мужності.
Генетика також відіграє певну роль у підвищеному рівні гніву. Деякі люди народжуються з більш чутливою нервовою системою, що робить їх природно схильними до сильних емоційних реакцій. Ця концепція стосується імпульсивної емоційності. Стрес, поганий сон, психотропні речовини та алкоголь також можуть викликати гнів. Усі ці фактори напружують нервову систему, ускладнюючи для організму управління функціями різних органів та збереження ресурсів. В першу чергу страждає префронтальна кора у лобовій частці мозку, яка має вирішальне значення для нашої саморегуляції та контролю поведінки.
При хронічному гніві ми виробляємо адреналін, норадреналін і кортизол. Ці речовини сприяють емоційній нестабільності, навіть коли ми виглядаємо мобілізованими та зосередженими. Якщо людина постійно перебуває в цьому стані, у неї зрештою розвивається безліч проблем зі здоров'ям. Це включає не лише психічні розлади, але й серцево-судинні проблеми, проблеми з шлунково-кишковим трактом та ослаблену імунну відповідь. Одне захворювання часто призводить до іншого. Отже, психотерапевти навчають методам швидкої зупинки цих процесів, щоб запобігти каскадному ефекту. Експерти рекомендують прості стратегії:
- змінити своє ставлення до дратівливих людей;
- уникайте відомих тригерів – токсичних колег або тривожних новин;
- надавати пріоритет гарному сну та харчуванню;
- зменшити споживання алкоголю та кофеїну;
- насолоджуватися музикою;
- займатися фізичною активністю;
- У моменти гніву дистанціюйтеся від джерела сильних емоцій, глибоко дихайте та рахуйте у зворотному порядку.
Через війну, розпочату Росією, українці живуть у постійному стресі. Підступні напади ворога на житлові будинки, лікарні та торгові центри призводять до трагедій, які важко подолати. Саме тому існує загострене почуття гніву, болю, люті та прагнення негайної відплати. Психологи рекомендують українцям підтримувати одне одного, визначати, де вони можуть запропонувати найбільшу допомогу, керувати своїми емоціями та захищати себе.
