Скелет людини знайшли на дні криниці © The Norwegian Directorate for Cultural Heritage (Riksantikvaren) Останки знайшли на дні криниці.
Група вчених з Норвегії, Ісландії та Ірландії виявила скелет людини, яка описувалася в «Сазі про Сверріра». Це розповідь про піднесення і правління короля Сверріра Сігурдссона, який правив Норвегією з 1184 до своєї смерті в 1202 році, повідомляє Science Alert.
«Вони взяли мерця і кинули його в колодязь, а потім засипали його камінням», – йдеться у сазі. І тепер дослідникам вдалося знайти останки людини на дні криниці, яка описувалася в ній.
«Колодязна людина» — це лише короткий рядок, що описує конфлікт, що стався в 1197 році. Війська, які вторглися в замок, кинули труп у колодязь, мабуть, щоб зробити воду в ньому непридатною для пиття. Але цей рядок раптово став найзначнішим у сазі, оскільки став першою згадкою з подібного документа, яка виявилася пов’язана із реальними останками.
Скелет було виявлено ще 1938 року на дні старої криниці в замку Сверресборг неподалік Тронхейма в центральній Норвегії. Тоді вчені не мали складних інструментів для геномного аналізу, які доступні зараз, тому вони не могли дізнатися багато подробиць про цю людину.
Але в ході нового дослідження група вчених під керівництвом Мартіна Еллеґарда з Норвезького університету науки та технологій вирішила повторно вивчити останки.
«Це перший випадок, коли людину, описану в історичних текстах, справді знайшли. По всій Європі багато таких середньовічних та давніх останків, і їх все частіше вивчають геномними методами», — заявив Мартін.
Остеологічні дослідження, опубліковані у 2014 році, показали, що кістки належали чоловікові, якому на час смерті було від 30 до 40 років. Мартін та його колеги використали кілька методів, включаючи радіовуглецеве датування, секвенування генів та ізотопний аналіз, щоб отримати більш повну картину особи чоловіка.
Радіовуглецеве датування показало, що Колодязна людина померла приблизно 900 років тому. Це відповідає даті вторгнення в замок Сверресборг у 1197 році. Геномний аналіз показав, що у нього було світле або світло-каштанове волосся та блакитні очі.
Завдяки великій базі даних сучасних норвезьких геномів дослідники також змогли з’ясувати, звідки, швидше за все, була ця людина — із найпівденнішого норвезького графства Вест-Агдер, за сотні кілометрів від Тронхейму.
Вчені також провели ізотопний аналіз кісток Колодязної людини, щоб визначити, чим вона харчувалася. Вони з’ясували, що дієта чоловіка була багата на морепродукти.
Ким була Колодязна людина і як вона помер – невідомо. За сагою, чоловік був мертвий ще до того, як його кинули в колодязь і завалили камінням. Можливо, він помер під час вторгнення до замку Сверресборг.
Ця подія була прихованою атакою, здійсненою римсько-католицькими ворогами короля Сверріра. Вони були відомі як Баглери або Багали, по скупетрах, які носили єпископи. Поки Сверрір зимував у іншому замку, вони вторглися у його володіння.
«Торстейн Кугад прийняв службу у Багалів і пішов з ними. Багали захопили все майно у замку, а потім спалили усі його будівлі. Вони взяли мерця і кинули його в колодязь, а потім завалили його камінням. Перед тим, як залишити замок, вони закликали городян зламати всі кам’яні стіни; і перед тим, як виступити з міста, вони спалили всі королівські кораблі. Після цього вони повернулися до Упланду, дуже задоволені здобиччю, яку вони отримали у своїй подорожі», – йдеться у сазі.
У ній також згадується, що Баглери змилосердилися з людьми, які жили в замку, але не залишили їм нічого, крім одягу. Але оскільки в колодязь скинули труп людини, ймовірно, що напад не був повністю безкровним.
Раніше археологи виявили у гробниці у Македонії фрагмент священного хітона, який може належати Олександру Македонському.