© Згенеровано сервісом DALL-E на запит ZN.UA Проблеми можуть варіюватись від порушень пам’яті до змін структури мозку, попереджають вчені.
Зміни клімату, почасти викликані нафтогазовою промисловістю, не просто формують наше середовище, а й призводять до відчутних змін у нашому мозку, пише The Guardian.
Психологи та поведінкові економісти стверджують, що стрибки температури призводять до сплесків насильства в сім’ї та ненависті в інтернеті. Когнітивні нейробіологи простежили шляхи, якими екстремальна спека та різке підвищення рівня CO2 погіршують процес прийняття рішень, знижують здатність вирішувати проблеми та відключають здатність до навчання. Переносники хвороб мозку, такі як кліщі та комарі, у міру потепління розширюють ареал свого проживання.
Можливо, ви помічали, що коли погода стає більш душною, ваше мислення теж змінюється. Це дуже поширене явище. Під час літньої спеки 2016 року в Бостоні гарвардські епідеміологи показали, що студенти коледжів, які мешкають у гуртожитках без кондиціонерів, виконували стандартні когнітивні тести повільніше, ніж ті, хто жив із кондиціонером. У січні цього року китайські економісти відзначили, що студенти, які складали тести з математики у дні з температурою вище 32°C, виглядали так, ніби втратили еквівалент чверті року навчання, порівняно з днями тестування в діапазоні 22-24°C.
Когнітивні показники – це верхівка танучого айсберга. У спекотні дні люди частіше проявляють агресію. Як і інші тварини. Павуки чорні вдови у спеку швидше схиляються до канібалізму між братами та сестрами. Мавпи-резуси частіше вступають у бійки один з одним. У міру підвищення температури бейсбольні пітчери з більшою ймовірністю навмисно вдарять м’ячем іншого гравця. Працівники поштової служби США стикаються з переслідуваннями та дискримінацією приблизно на 5% частіше у дні з температурою вище 32°C порівняно з помірними днями.
У 2017 році фінські дослідники зазначили, що висока температура, ймовірно, пригнічує функцію серотоніну, причому переважно у людей, які вчинили насильницькі злочини. У таких людей рівень білка-транспортера серотоніну в крові, який сильно корелює з температурою повітря, може пояснювати майже 40% коливань рівня насильницьких злочинів у країні.
“Люди поки що не замислюються ні про що подібне. Ми не готуємо наші системи охорони здоров’я. Ми нічого не робимо в плані профілактики чи захисту”, – каже Бурчин Ікіз, нейробіолог із благодійної організації Baszucki Group.
Ікіз особливо стурбована нейродегенеративними наслідками кліматичної кризи. Частково це пов’язано з тим, що тривала дія тепла сама по собі – у тому числі підвищення температури на один градус за Цельсієм – може активувати безліч біохімічних шляхів, пов’язаних із нейродегенеративними захворюваннями, такими як хвороби Альцгеймера та Паркінсона. Забруднення повітря робить те саме. У щурів подібні ефекти спостерігаються після впливу екстремальної спеки протягом 15 хвилин на день протягом одного тижня. Таким чином, подальше спалювання викопного палива, будь то прямий чи опосередкований вплив, призводить до зростання недоумства. Дослідники вже зазначали, що з підвищенням температури збільшується кількість госпіталізацій, пов’язаних із деменцією. Більш тепла погода також посилює симптоми нейродегенерації.
У дитинчат щурів, які зазнали внутрішньоутробного впливу 40-градусної спеки, пропущено деякі етапи розвитку мозку. Теплова дія під час нейророзвитку у рибок зебрафіш (даніо-реріо) посилює токсичні ефекти впливу свинцю. У людей вплив екстремальної спеки на ранніх термінах вагітності пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку у дітей таких нервово-психічних захворювань, як шизофренія та анорексія. Також ймовірно, що нейротоксин, що викликає бічний аміотрофічний склероз (ALS), може пересуватися повітрям.
У той час як нейродегенеративні захворювання найчастіше виявляються в літньому віці, підвищення температури може допомогти амебам, що поїдають мозок, поширюватися активніше в озерах і у разі зараження дітей вбивати їх за лічені дні.
Скоординованих зусиль щодо оцінки неврологічних ризиків кліматичної кризи поки що не існує. Ікіз прагне це виправити. Навесні 2024 року вона скликає першу зустріч групи неврологів, нейробіологів та планетологів під назвою “Міжнародна робоча група з нейроклімату”.
Мета робочої групи – колективно розібратися в проблемі і виробити відповідні рекомендації з лікування та політики, перш ніж суспільство опиниться в епіцентрі епідемій, що накладаються одна на одну. За словами Ікіз, очікується, що до 2050 року кількість людей, які живуть із хворобою Альцгеймера, потроїться, і це без урахування кліматичної кризи.
Тим часом вчені розвивають нову науку – кліматологічну нейроепідеміологію – в якій планують поєднати знання з неврології, нейрохімії, екології, когнітивної нейронауки та поведінкової економіки – від молекулярної динаміки до індивідуального мозку та цілих екосистем. Серед питань, на які збирються відповісти: як зовнішній тиск навколишнього середовища впливає на здоров’я мозку та когнітивний розвиток; хто і коли найбільш уразливий перед цим тиском; які превентивні стратегії можуть підвищити неврологічну стійкість до стресових факторів, спричинених кліматом; скільки це коштуватиме бюджетам країн у контексті кліматичних заходів.
Нагадаємо, раніше вчені знайшли зв’язок між змінами клімату та зменшенням мозку людини.