24 лютого 2025: Як «могильна яма» перетворилася на окоп 25.02.2025 20:19 Укрінформ У третю річницю Великої війни для України відбулися знакові події, висловлювалися влучними словами та формувалися обнадійливі тенденції.
До трьох років повномасштабного вторгнення Росії в Києві зібрався саміт «Підтримай Україну», який очолив президент Зеленський. Ця зустріч зібрала понад 40 глав держав, урядовців, представників ЄС та членів міжнародних організацій, які взяли участь як онлайн, так і особисто. Це чудово. Широкий характер саміту та бездоганна організація в місті, з якого три роки тому покинули більшість західних дипломатів, свідчить про те, що Україна, по суті, перемогла в цьому конфлікті. Залишається формалізувати цю реальність. Водночас слід визнати, що для цього потрібно докласти значно більше зусиль.
Природно, це було неприємно. Як інакше можна описати відсутність високопоставленої делегації від ключового союзника – США – на саміті, доповнену напередодні висловлюваннями президента Трампа, які сильно вплинули на атмосферу в Україні та Європі? Тим не менш, у нинішню інформаційну епоху геополітичний ландшафт змінюється швидше, ніж можна було очікувати.
Паралельно, поки в Києві тривав відомий європейський саміт, автомобіль Еммануеля Макрона прибув до Білого дому у Вашингтоні. Президента Франції зустрів помічник(!) Держсекретаря. Якщо Макрон почувався зневаженим, то, здавалося, ніхто цього не помітив, коли він продовжував проводити майстер-клас із сучасної ефективної дипломатії. Він недвозначно окреслив Трампу, хто ініціював бойові дії в російсько-українській війні, хто фінансував конфлікт, розмір витрат і причини, чому Європа підтримувала, є і підтримуватиме Україну. У разі потреби він підлещував самолюбство Дональда, в результаті чого Трамп зробив кілька цілком приємних для України заяв і навіть особисто анонсував свою зустріч з президентом України.
Тим часом у Нью-Йорку в ООН провели голосування за дві резолюції до третьої річниці – українсько-європейську та американсько-російську (де-факто). Тут українська дипломатія здобула помітну моральну перемогу. Обидві ініціативи отримали однакову підтримку – 93 голоси “за”. Але до цього з «не нашого» документа прибрали російські впливи, а внесли «європейські» правки, які повністю виправдали наші очікування.
Справді, Рада безпеки ООН прийняла чергову американську резолюцію щодо «конфлікту», який розпалювали «невідомі актори», але без втручання Росії.
Опівдні з’явилася новина про перемогу Фрідріха Мерца та його ХДС на виборах у Німеччині, причому Мерц негайно оголосив про свою прихильність забезпеченню безпеки Європи європейськими засобами. Майбутній канцлер навіть натякнув на можливий новий оборонний альянс, який може бути створений поряд з НАТО. Чому це не головна новина для України?
Нарешті ввечері з Москви надійшла дивовижна заява. Путін визнав, що не заперечує українську державність, і навіть висловив готовність обговорювати 50% скорочення військових витрат відповідно до пропозиції президента США. Що це означає? Росія намагається впоратися з величезною напругою війни на українському фронті та санкційним тиском Заходу.
Таким чином, дивовижно, як змінився геополітичний клімат навколо України протягом року. Однак нічого «примітного» в цьому немає. Це досягнуто завдяки доблесті Збройних Сил України, рішучості українського керівництва, спритності української дипломатії і, звичайно, незламності та єдності Європи.
КЛЮЧОВІ ЗАЯВИ ЛІДЕРІВ НА САМІТІ: МИ ПІДТРИМУЄМО УКРАЇНУ
Президент України Володимир Зеленський: «Наша повага зараз – українців, українців, а також мільйонів людей у всьому світі – наша повага всім вам. І лідерам і таким людям, як ваш. Хто підтримував нас із самого початку. Хто допоміг у порятунку незліченних життів. Хто допомагає нам захистити наше небо та відстояти наші позиції на фронті. Хто співпрацює з нами, щоб налагодити виробництво зброї, щоб поповнити і наші Хто надав притулок українцям, коли це було дуже критично, і хто – ми дуже цінуємо це – виступає за сильну дипломатію в інтересах миру.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн: «Боротьба України за свою незалежність — це боротьба за майбутнє всієї Європи. Ми стоїмо пліч-о-пліч з українським народом у цей складний період».
Президент Європейської Ради Антоніу Коста: «Європейський Союз продовжуватиме надавати всебічну підтримку Україні до повного відновлення її територіальної цілісності».
Президент Литви Гітанас Науседа: «Час для лідерства настав; тому європейці повинні негайно взяти на себе відповідальність за свою безпеку, яка залежить від безпеки України. Отже, давайте пришвидшимо вступ України до Європейського Союзу. Я пропоную дату 1 січня 2030 року, і перший кластер переговорів може розпочатися протягом кількох тижнів. Давайте зробимо шлях України до ЄС неминучим».
Президент Чехії Петр Павел: «Мир, заснований на приниженні жертви, є зрадою, а не справжнім миром. У Чехії є такий досвід – Мюнхенська угода 1938 року. Кожні переговори мають починатися з чіткого визнання того, хто агресор, а хто жертва. Володимир Зеленський – демократично обраний президент, і його легітимність не викликає сумнівів».
Прем’єр-міністр Фінляндії Александер Стубб: «Підтримка України дорівнює підтримці ідентичності та історичного досвіду. Путіну не можна довіряти, і якщо Росія досягне своїх цілей, вона не припинить стосунки з Україною. Тому Фінляндія підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно. Росія має зрозуміти: вона не буде диктувати, чи буде Україна приєднуватися до ЄС і НАТО і чи матиме миротворців, так само як вона не буде визначати, що передбачатиме порядок безпеки в Європі».
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо: «Україна не заслужила жодного дня війни. Вона не провокувала і не бажала конфлікту. Росія розпалювала війну з однієї причини – прагнення знищити Україну та розширити її територію. Не може бути миру без включення українців за стіл переговорів».
Словенський прем'єр
Источник: www.ukrinform.ua
