/ GettyImage
В Україні знову загострилася дискусія щодо трудових мігрантів після протесту на Хрещатику та дедалі помітнішого браку кадрів. Бізнес вже шукає, ким заповнювати вакансії, але разом із цим зростає й напруга навколо того, як це може вплинути на країну.
Доктор філософії, політичний експерт Андрій Городницький в ефірі 24 Каналу пояснив, що держава вже стикається з реальною нестачею робочої сили. Водночас, за його словами, досвід інших країн показує: відчиняти двері без чітких правил було б великою помилкою.
Україні вже бракує людей для роботи
Проблема нестачі кадрів для України вже стала вельми відчутною. Після значного виїзду людей під час війни бізнесу дедалі складніше заповнювати вакансії, і це стосується не лише вузькоспеціалізованих посад, а й цілком базових.
До слова! Міністр економіки заявив, що для щорічного зростання ВВП на 7% Україні протягом наступних 10 років потрібно 4,5 мільйона працівників. Першим завданням уряд вважає залучення людей, які вже перебувають у країні, а далі – повернення понад 6 мільйонів українців з-за кордону, тому іноземців нині не розглядають як пріоритет.
Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал до вибраних джерел у Google Додати
Городницький визнає, що держава з економічного погляду вже відчуває потребу у пошуку робочої сили. Але для країни, на його думку, природнішим і безпечнішим шляхом було б не привозити людей ззовні, а повертати власних громадян, які вже знайомі з українським середовищем і не потребують окремої адаптації.
Звісно, краще, щоб це були українці, тому що вони чудово тут асимільовані, вони розуміють культуру,
– зазначив політичний експерт.
Проблема полягає в тому, що такої політики повернення держава досі не продемонструвала. Попередні спроби створити для цього окрему вертикаль результату не дали, а сама проблема нікуди не зникла.
Наразі немає жодних натяків навіть на те, щоб вдало повертати українців до України. Проблема залишилася,
– наголосив Городницький.
У результаті країна вже має кадровий голод, але відповіді на нього поки що шукає без цілісної стратегії. Через це дискусія про трудових мігрантів загострюється, бо потреба в людях є вже зараз, а зрозумілих правил держава ще не запропонувала.
Відчиняти двері для мігрантів без правил небезпечно
Водночас він застерігає, що потреба в робочій силі не означає, що Україні варто бездумно копіювати мігрантську політику інших держав. У Європі вже побачили, до чого призводить надмірне відкриття кордонів без чітких правил інтеграції, і тепер у багатьох країнах це викликає дедалі сильніший суспільний опір.
Ми ж маємо вчитися на досвіді інших країн. Те, що пані Меркель дозволила повністю відкрити кордони для мігрантів, зараз вони про це дуже сильно шкодують,
– зазначив Городницький.
Він каже, що цей опір виник не на порожньому місці. У деяких країнах мігрантська політика вже спричинила відчутний дискомфорт для громадян, а влада тепер змушена шукати способи зменшити наслідки власних рішень.
Недарма заможні країни, зокрема Швейцарія та Бельгія, мають програми, які фінансуються урядом, щоб людям платили і вони виїжджали на свою батьківщину,
– підсумував політичний експерт.
Проблема не лише в економіці, а й у тому, що в таких країнах часто утворюються закриті анклави та окрема культурна площина, яка погано взаємодіє з місцевим середовищем.
Городницький розповів, яких помилок із мігрантами Україні не можна повторити: дивіться відео
Саме тому, каже він, Україні варто думати не лише про те, як подолати дефіцит кадрів, а й про те, якими будуть правила для тих, хто приїжджатиме працювати.
Масового напливу мігрантів в Україну зараз немає
Городницький каже, що поки не варто драматизувати ситуацію так, ніби Україну вже почали масово заселяти трудовими мігрантами. За його словами, нині не йдеться про мільйони людей, а статистика не показує таких масштабів, які вже можна було б назвати критичними для країни.
Не треба ще бігти попереду паровоза. Жодних таких тривожних новин немає, що нас справді засипали мільйонами індійців чи ще когось. Принаймні за статистикою все залишається в межах норми,
– зазначив політичний експерт.
Він пояснює, що Україна на цьому етапі не схожа на ті заможні європейські держави, куди люди їдуть заради соціальних виплат і комфортного життя без роботи. Тут логіка інша: якщо людина приїжджає, то має працювати, а не розраховувати на окремий пакет пільг лише через сам факт переїзду.
Україна – це не Німеччина на даному етапі. Ми не будемо фінансувати соціальними пільгами мігрантів для того, щоб вони перебиралися сюди. Ти приїжджаєш, ти працюєш, і тоді отримуєш якісь привілеї як звичайний громадянин України,
– наголосив він.
Через це, на його думку, частина тих, хто звик шукати насамперед соціальні бонуси, в Україну просто не поїде. Тому зараз головна розмова має точитися не про уявну хвилю масового переселення, а про правила, за якими держава буде працювати з тими, хто справді приїде сюди працювати.
Що відомо про дефіцит кадрів та суперечки навколо трудових мігрантів?
Частина політиків і місцевої влади виступає проти масового залучення трудових мігрантів. Там наполягають, що держава має насамперед повертати українців, створювати для них умови для праці та закріпити пріоритет українців на ринку праці.
Водночас у Черкасах та Івано-Франківську вже визнають гострий дефіцит робітників. У Черкасах на підприємствах, що ремонтують дороги, працюють щонайменше 10 іноземців за робочими візами, а в Івано-Франківську будівельні компанії вже залучають мігрантів з Індії.
Трудова міграція до України існувала і до великої війни: станом на 2021 рік у країні налічували близько 300 тисяч трудових мігрантів, а у 2025 році видали або продовжили 9 500 дозволів на працевлаштування. Найбільше працівників бракує у будівництві, сільському господарстві, логістиці, освіті та медицині.
Для легальної роботи в Україні іноземець має отримати дозвіл на працевлаштування, робочу візу та посвідку на тимчасове проживання. Окремо наголошували, що рішення про країни, звідки можна залучати працівників, має враховувати безпекові ризики.
Джерело: www.24tv.ua