Як підтримати дітей у подоланні стресу, спричиненого війною / Фото: Charlein Gracia / Unsplash
З огляду на постійні обстріли, повітряні тривоги та реалії воєнного стану, все більше українських дітей переживають тривожність, страх та емоційне виснаження. Надзвичайно важливо не тільки вчасно виявляти ці зміни, але й знати, як надати дитині підтримку та допомогти їй відчути себе у безпеці.
Згідно з минулорічними даними громадської організації Gen.Ukrainian, оприлюдненими із посиланням на UNICEF, близько 4 мільйонів українських дітей наразі потребують психологічної допомоги.
Що відбувається з психікою дитини в умовах війни?
Приблизно 80% дітей перебувають у групі ризику щодо розвитку посттравматичних реакцій, що може позначитися на їхній поведінці, емоційному стані та сприйнятті оточуючого світу.
Фахівці зауважують, що психологічні труднощі все частіше спостерігаються у дітей молодшого віку. Вже з 9 років у них можуть виникати апатія, тривожність, підвищена дратівливість та інші ознаки емоційної виснаженості. Діти нерідко втрачають зацікавленість до улюблених занять, їм стає складніше концентруватися, запам’ятовувати нову інформацію та навчатися. Крім того, вони можуть відчувати різкі зміни настрою без видимих причин. Серед найпоширеніших симптомів психологи також згадують розлади сну, нічні жахи, небажання спілкуватися з оточенням та погіршення пам’яті.
Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Однією з основних причин погіршення психологічного стану дітей є життя в умовах неперервного стресу, викликаного війною. Повітряні тривоги, вибухи, перебування в укриттях та постійне очікування небезпеки стали для багатьох дітей звичними елементами повсякдення, через що їхня психіка перебуває у стані безперервного напруження. Не менш значущим є й емоційний стан дорослих.
Як допомогти дітям подолати стрес?
Психологи наголошують, що діти дуже чутливо сприймають переживання батьків і часто переймають їхню тривогу. Тому дорослим важливо зберігати спокій і заздалегідь роз’яснити дитині чіткий план дій під час повітряної тривоги, особливо якщо вона може перебувати вдома без батьків.
Перш за все, дитину слід навчити негайно реагувати на сигнал повітряної тривоги. Вона повинна знати, що після сирени необхідно одразу прямувати до сховища, не чекаючи дзвінка чи повідомлення від батьків. Якщо дістатися сховища неможливо, слід скористатися правилом «двох стін». Також важливо пояснити, що під час тривоги не можна перебувати біля вікон або на відкритій місцевості, навіть якщо зовні все здається безпечним.
Для старших дітей фахівці рекомендують проходити навчання з домедичної допомоги. Такі курси допомагають опанувати базові навички, які можуть врятувати життя до прибуття медиків, зокрема зупинку сильної кровотечі шляхом прямого тиску на рану та правильне накладання турнікета.
Водночас необхідно брати до уваги вік дитини: діти віком до 10 – 12 років зазвичай не мають достатньої фізичної сили, щоб правильно затягнути турнікет, тому з ними насамперед варто відпрацьовувати навички прямого тиску на рану. Підлітки віком 12 – 14 років вже здатні освоїти техніку накладання турнікета. Фахівці наголошують, що такі знання слід отримувати лише під час офіційних тренінгів, а не за відео чи неперевіреними матеріалами з інтернету.
Навички з домедичної допомоги можуть сприяти зниженню паніки завдяки зрозумілому сценарію поведінки. Адже в момент небезпеки дитина знатиме, як діяти за алгоритмом, який уже закладений. Це критично зменшує ризик заціпеніння, хаотичних дій та неправильних рішень у кризових ситуаціях,
– переконаний інструктор з домедичної допомоги компанії SICH Олег Лелякін.
Окрім цього, варто заздалегідь укомплектувати домашню аптечку, яка міститиме все необхідне для надання першої допомоги. Вона не повинна бути громіздкою, але має включати засоби для зупинки кровотечі та проведення базових домедичних заходів. Насамперед в аптечці має бути турнікет для зупинки масивної кровотечі.
Також рекомендується покласти гемостатичний бинт для тампонування ран, бандаж (тиснучу пов’язку) для фіксації та контролю кровотечі, медичні рукавички для безпечного надання допомоги, ножиці для швидкого розрізання одягу та доступу до поранення, а також маркер, яким обов’язково фіксують час накладання турнікета.
При собі потрібно мати кілька штук турнікетів заради власної безпеки. Кровоспинні джгути можуть стати у пригоді не тільки за критичної крововтрати, але й якщо опинилися під завалами через ворожу атаку,
– доповнює Олег Лелякін.
Під час повітряної тривоги чи вибухів діти насамперед звертають увагу на поведінку дорослих. Саме тому батькам важливо зберігати спокій і демонструвати, що ситуація перебуває під контролем. Психологи радять опуститися до рівня очей дитини, взяти її за руку або обійняти, адже фізичний контакт допомагає відновити відчуття безпеки. Говорити варто спокійним і впевненим голосом, використовуючи прості фрази на кшталт: “Я поруч. Ми знаємо, що робити. Зараз ідемо в безпечне місце”. Чіткі інструкції допомагають дитині зосередитися на діях, а не на страху.
Якщо дитина сильно злякалася або почала панікувати, можуть допомогти техніки заземлення та вправи на дихання. Наприклад, дорослий може встановити зоровий контакт і почати повільно та глибоко дихати, щоб дитина інтуїтивно повторювала цей ритм. Це сприяє зниженню рівня стресу. Також ефективною є техніка “5-4-3-2-1”, яка допомагає переключити увагу. Для цього можна запропонувати дитині знайти навколо п’ять предметів одного кольору, почути три різні звуки та доторкнутися до двох різних поверхонь. Така вправа допомагає відволіктися від паніки та повернутися до відчуття реальності.
Щоб дитині було легше сприймати гучні звуки під час обстрілів, психологи рекомендують спокійно пояснювати їхнє походження. Наприклад, можна сказати, що вибухи пов’язані з роботою українських захисників, які нейтралізують небезпеку. Водночас важливо не знецінювати емоції дитини та не вимагати від неї “не боятися”. Якщо дитина плаче чи переживає, варто підтримати її, обійняти й дати зрозуміти, що її почуття є природними: “Тобі страшно, і це нормально. Я поруч, ми разом”.
П’ятий рік повномасштабної війни змінює дитинство тисяч українських дітей, для яких повітряні тривоги та відчуття небезпеки стали звичними. Однак саме дорослі можуть допомогти їм почуватися впевненіше завдяки спокійній поведінці, чітким правилам та зрозумілим алгоритмам дій. У нинішніх умовах одним із найважливіших факторів психологічної стійкості дитини є впевненість у тому, що вона знає, як діяти в небезпечній ситуації, навіть якщо поруч немає батьків.
Джерело: www.24tv.ua