Полковник запасу висловився щодо необхідних умов / GettyImage
Нещодавня масштабна атака на українську столицю знову продемонструвала характер російських ударів, а також обмеження наявних систем протиповітряної оборони. Ворог продовжує цілити в цивільні об’єкти, і попри високий відсоток збиття, певна частина повітряних загроз все ж долає захист.
Полковник Збройних Сил України у відставці, льотчик-інструктор та військовий аналітик Роман Світан в ефірі телеканалу “24” висловив думку, що цей показник можна значно покращити. На його переконання, для цього Україні необхідний перегляд підходу до організації протиповітряної оборони.
Російський терор проти цивільного населення Києва
Під час цієї атаки Росія діяла, керуючись не військовою, а терористичною логікою. Її мета – чинити тиск на українське суспільство, впливати на військово-політичне керівництво через страх та виснаження населення. Саме тому під ударом опиняються не військові об’єкти, а місця масового проживання людей.
Важливо! За наслідками масованої атаки на Київ у ніч на 24 травня 2026 року кількість жертв зросла до 3 осіб. Станом на 25 травня було відомо про 91 постраждалого, серед них 3 дітей, а вже 26 травня під час пошуково-рятувальних робіт у напівзруйнованій будівлі було знайдено фрагменти тіла жінки, яка вважалася зниклою безвісти.
Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Київ для таких цілей ворог обирає також через близькість до кордону. Для росіян це один із найзручніших напрямків, де можна поєднати потужний удар з великим психологічним ефектом. Тому столиця й надалі залишатиметься одним із головних об’єктів для подібних атак.
Тут немає нічого військового. Це суто терористична задача геноцидного характеру – чинити тиск на українське військово-політичне керівництво та українське суспільство,
– зазначив Світан.
Під час таких обстрілів під удар потрапляють об’єкти водопостачання, медичні заклади, освітні установи, торговельні центри, станції метрополітену та інша цивільна інфраструктура. Росія цілиться туди, де це завдає найбільшого болю мирному населенню, підтверджуючи, що для неї важливий не військовий успіх, а масштаби руйнувань та паніки.
Удари були спрямовані переважно по інфраструктурних об’єктах. Це чистісінький тероризм,
– підкреслив полковник запасу.
На цьому тлі особливо очевидною стає інша проблема: навіть за високого рівня збиття, частина цілей все ж проривається. Головне питання полягає в тому, як перебудувати систему протиповітряної оборони, щоб подібні прориви траплялися якомога рідше.
Бар’єрна ППО для захисту від дронів та крилатих ракет
Під час цієї атаки Росія задіяла близько 600 безпілотників та 90 ракет. За даними, на які посилався Світан, із 600 дронів вдалося збити 549, що становить приблизно 90% знищення. Однак для такого масштабного удару цього все одно недостатньо, адже навіть невелика кількість безпілотників, що прорвалися, призводить до прямих влучань у місті.
Світан пояснив, як Україна може посилити ППО проти дронів і ракет: дивіться відео
Він звернув увагу, що з крилатими ракетами ситуація виглядала гіршою. З 54 таких ракет було збито 44, тобто 10 досягли цілей, що становить понад 20%. Це показник, який свідчить про необхідність посилення нинішньої моделі захисту не точково, а по всій лінії перехоплення.
Якщо створити фронтову систему ППО, не об’єктову, а саме бар’єрну, вона може перехоплювати 95-98% цілей у повітрі, а до reconhecimento вже задіяти авіацію або зенітно-ракетні комплекси,
– сказав Світан.
Його логіка полягає в тому, що безпілотники та крилаті ракети слід перехоплювати ще на підльоті, а не лише прикривати окремі міста чи об’єкти в кінцевій точці їхнього маршруту. Така система створює щільніше прикриття простору і дає більше часу для знищення тих цілей, які подолали перший рубіж оборони.
Необхідно зосередитися не на виробництві дронів-перехоплювачів. Їхнє застосування становитиме близько 20%, а головний акцент слід зробити на виробництві ракет малої дальності з інфрачервоними головками самонаведення,
– наголосив полковник запасу.
Він вважає, що саме це є оптимальним рішенням для боротьби з аеродинамічними цілями, зокрема з безпілотниками та крилатими ракетами. Ущільнення фронтової системи ППО та збільшення кількості таких засобів дозволить суттєво підвищити відсоток збиття.
Якщо ущільнити фронтову систему ППО, ми відійдемо від уражень і принаймні наблизимось до збиття 100% російських цілей у повітрі,
– зазначив Світан.
Йдеться про систему, де перший ешелон оборони забезпечує бар’єрне перехоплення, а надалі до процесу залучаються авіація та зенітно-ракетні комплекси. Таким чином, на його думку, Україна може суттєво збільшити відсоток знищення саме тих цілей, що рухаються в повітрі.
Балістичні ракети залишаються найскладнішою загрозою
Навіть якщо Україна посилить захист від безпілотників та крилатих ракет, проблема з балістичними загрозами нікуди не зникне. Такі цілі не перехоплюються тими ж засобами, що й аеродинамічні, тому тут необхідні або спеціальні протибалістичні комплекси, або системи, здатні вражати ракети ще до їхнього пуску.
Одним із можливих рішень є використання систем типу “Ліра”, які застосовують спуфінг для підміни супутникових даних. Це заважає ракеті точно націлитися, але таких засобів недостатньо, і вони не покривають усю територію країни.
Проблема з балістикою залишиться. Балістичні ракети, такі як “Орешник” або “Іскандер”, можуть бути перехоплені лише протибалістичними комплексами,
– сказав Світан.
Україна не має достатньої кількості звичайних зенітно-ракетних комплексів, щоб повністю захистити всю територію від подібних ударів.
Якби такі системи були розгорнуті повсюди і прикривали всю країну, тоді, можливо, балістика б влучала не так точно,
– підкреслив полковник запасу.
Таким чином, навіть ефективна робота ППО проти безпілотників та крилатих ракет не усуває основний ризик, оскільки балістичні ракети залишаються найскладнішою ціллю.
Як реагувати на удари “Орешником”?
Світан вважає, що лише оборона тут недостатня, оскільки проти балістичних ударів Україні потрібен також інструмент стримування. Він говорить про дзеркальну відповідь, яка змусила б Росію враховувати ризик для власних вразливих місць, насамперед для Москви.
Для нас важлива можливість дзеркальних ударів, а ще краще – балістичними ракетами по Москві. Це оптимальний варіант,
– зазначив Світан.
Він нагадав, що така зброя в Україні досі не створена, хоча війна триває вже багато років. На його думку, тут варто звернути увагу на іранський досвід, де ставка була зроблена на велику кількість балістичних ракет і удари по найчутливіших точках противника. Такий підхід дав би Україні додатковий аргумент проти спроб залякування “Орешником”.
Сам “Орешник”, на думку експерта, Росія використовує не лише проти України, але й як сигнал для Європи. У конвенційному спорядженні він не виглядає небезпечнішим за інші російські ракети, а за точністю та потужністю “Кинджал” навіть серйозніший. Однак загроза все одно залишається, тому й захист від таких ударів потребує окремого підходу.
Протистояти “Орешнику” можна кількома способами. Один із них – розгортання систем типу THAAD, тобто позаатмосферного перехоплення,
– пояснив полковник запасу.
Він зазначив, що такі ракети слід перехоплювати ще до розкриття бойової частини. Ще одним варіантом він бачить створення протиракетного “парасольки” Aegis, але такий захист Україна зможе отримати лише після вступу до НАТО. Паралельно Києву необхідно переконувати партнерів передати системи THAAD і пояснювати, що вони прикриватимуть не лише Україну, а й дипломатичні представництва держав-союзниць.
Що відомо про тиск на українську ППО?
Інститут вивчення війни (ISW) повідомляє, що під час масованої атаки 24 травня Росія знову застосувала відому тактику: спершу перевантажувала українську ППО великою кількістю дронів, а вже потім завдавала ракетних ударів. У звіті зазначається, що українські сили збили 91,5% безпілотників та 81,5% крилатих ракет. Сам удар став наймасованішим за кількістю ракет з грудня 2024 року.
Повітряні сили наголошують, що Росія постійно збільшує кількість одночасно запускаємих “Шахедів” та змінює тактику їх застосування. В один із днів було зафіксовано запуск 741 безпілотника, з яких лише 23 досягли цілей. Однак саме масштаб таких нальотів робить роботу ППО дедалі складнішою.
Після удару по Києву у Повітряних силах також пояснили, що комбіновані атаки важко відбивати через одночасне застосування різних засобів ураження, різні параметри польоту та погодні умови. Особливо наголошується, що для захисту великого міста потрібно багато засобів ППО, а стовідсотковий захист від подібних ударів наразі не може гарантувати жодна країна.
Президент Володимир Зеленський заявив, що питання протиповітряної оборони є найпріоритетнішим у роботі з партнерами. Він також закликав продовжувати роботу над стійкістю українських міст, спільними оборонними рішеннями та відбудовою громад після російських атак.
Джерело: www.24tv.ua