Російські війська відступають на південному напрямку, – пояснення полковника запасу щодо ситуації

Російські війська відступають на південному напрямку, – пояснення полковника запасу щодо ситуації 3

Росіяни відступають на Півдні / GettyImage

На південному фронті з’являються повідомлення про відхід росіян з певних позицій. Однак такі переміщення не завжди свідчать про втечу чи втрату контролю, адже противник може змінювати тактику дій та перекидати сили туди, де бачить кращі можливості.

Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор та військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 Каналу роз’яснив, що на Запорізькому напрямку Росія переходить від наступу до оборонних дій. За його словами, частину резервів окупанти переміщують на Донеччину, де зараз намагаються посилити тиск.

Росіяни відступають на Запорізькому напрямку

Світан закликав не робити надто оптимістичних висновків щодо відступу російських військ на Півдні. На його думку, окупанти не залишають цей напрямок, а змінюють підхід до ведення бойових дій. Причиною цього стали проблеми з логістикою та зростаючий вплив українських дронів, які вже досягають цілей поблизу Азовського узбережжя.

До речі! На Запорізькому та південних напрямках відзначаються локальні успіхи Сил оборони України, зокрема в районі Степногірська та на Олександрівському напрямку. Там тривають бої за витіснення ворога та повернення позицій, а окремі ділянки на стику Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей називають важливими для вирівнювання лінії фронту. Йдеться про спробу відтіснити росіян за природні рубежі та зробити оборону більш стійкою.

Російські війська відступають на південному напрямку, – пояснення полковника запасу щодо ситуації 4

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал до вибраного в Google Додати

Військовий експерт звернув увагу на те, що підвезення ресурсів на Запорізький напрямок для росіян стає все складнішим. Зокрема, шлях від Ростова до Василівки становить близько 500 кілометрів, а значна частина маршрутів перебуває під загрозою ударів.

Вони зараз переходять в оборонний режим. Тобто не втекли в Ростов, а просто відходять від наступального режиму до оборонного,
– пояснив Світан.

Частину сил росіяни залишають на підготовлених оборонних позиціях, а частину резервів перекидають на інші напрямки. Водночас він не виключив, що після накопичення нових ресурсів окупанти можуть знову повернутися до більш активних дій на Запоріжжі.

Для них зараз триває оперативна пауза для накопичення стратегічних резервів під літню воєнну кампанію,
– зазначив полковник ЗСУ в запасі.

За його словами, цей процес може тривати ще кілька місяців. Саме тому нинішній відхід росіян варто розглядати як перегрупування сил, а не як остаточну відмову від планів на цьому напрямку.

Донеччина стає головним напрямком для російських резервів

Поки на Запорізькому напрямку росіяни переходять до оборони, частину оперативно-тактичних резервів вони перекидають на Донеччину. Світан пов’язує це з тим, що саме там окупанти зараз бачать більше шансів для просування.

Світан пояснив, чому відхід росіян на Запорізькому напрямку не випадковий: дивіться відео

Йдеться передусім про райони Покровська, Слов’янська та Костянтинівки. За його словами, біля Покровська росіяни тримають приблизно 100-тисячне угруповання, а під Слов’янськом – близько 150 тисяч військових. Частина передових груп уже просочується в район Костянтинівки з півдня, південного заходу та сходу. Це створює загрозу не лише для самого міста, а й для подальшого тиску на Дружківку.

Якщо вони на початку літа вже зайшли в Костянтинівку і починають там працювати, то за три місяці можуть взяти її під повний контроль і витіснити нас,
– пояснив Світан.

Військовий експерт наголосив, що позитивні новини з одного напрямку не повинні затьмарювати ризики на іншому. Якщо Росія справді зосереджує сили на Донеччині, то головною небезпекою стає не сам відхід з певних позицій на Півдні, а те, куди саме перекидають ці підрозділи.

Позитивні звіти можуть приховувати більшу проблему

Світан порівняв нинішню ситуацію з минулорічними помилками, коли окремі успіхи могли маскувати небезпечні процеси на інших ділянках фронту. Він наголосив, що не можна сприймати відхід росіян на Запорізькому напрямку як самодостатню перемогу, якщо водночас погіршується ситуація на Донеччині.

За його словами, саме такий дисбаланс у сприйнятті подій може створити хибне відчуття контролю.

Коли чуєте, що ми вибили росіян із Запоріжжя і повернули 649 квадратних кілометрів нашої території, у цей час ми можемо втратити Костянтинівку,
– зауважив військовий експерт.

Він нагадав ситуацію з Покровськом і Мирноградом, коли росіяни змогли взяти район у напівоточення, поки увага була прикута до інших ділянок фронту. Схожого сценарію не можна допустити під час літньої воєнної кампанії. Позитивні зміни на Півдні важливі, але їх треба оцінювати разом із рухом російських резервів.

Це просто переформатування залишків оперативно-тактичних резервів,
– пояснив Світан.

Тому нинішні дії росіян на Півдні варто розглядати не як остаточний провал їхніх планів, а як спробу змінити конфігурацію сил. Головне питання зараз у тому, чи вдасться Україні не дати окупантам використати це перегрупування для нового тиску на Донеччині.

Що відомо про останні зміни на фронті?

У ніч на 27 травня 2026 року в окупованому Донецьку пролунала серія вибухів. Місцеві телеграм-канали писали про численні влучання, а “Атеш” повідомив також про удари по російських об’єктах на окупованих територіях Донеччини та Запоріжжя. За цими даними, під удар потрапили польові склади та резервні командні пункти, а окупантам довелося терміново відтягувати частину ресурсів глибше в тил, що ускладнює постачання передових підрозділів.

У звіті ISW за 28 травня 2026 року йшлося, що росіяни продовжують атаки на кількох напрямках, але переважно з обмеженим результатом. На Сумщині ворог мав локальні просування, на Харківщині й Донеччині тривали бої та спроби інфільтрації, однак на низці ділянок помітних успіхів він не досяг. Водночас українські сили, за оцінкою аналітиків, мали просування на Великобурлуцькому та Олександрівському напрямках.

Наприкінці травня 2026 року однією з головних загроз на Донеччині залишається район Костянтинівки. Росіяни тиснуть на місто з півдня і південного заходу, намагаються зламати оборону авіабомбами та штурмами, тоді як тема можливого наступу з Білорусі знову активно обговорюється в інформаційному просторі. Водночас підтверджень формування на білоруському напрямку такого угруповання, яке могло б повторити сценарій 2022 року, наразі не надається.

Джерело: www.24tv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *