У опублікованій Центром національного спротиву документі для внутрішнього користування так званих “повітряно-космічних сил” РФ з переліком авіаційного озброєння на 2024 рік містить цілий ряд доволі важливих аспектів. Але одразу необхідно зазначити, що навряд мова йде про виключний перелік.
Зокрема він йде за підписом начальника служби авіаційного озброєння військової частини 94108-К – Головного командування “ВКС” РФ. У ньому 19 позицій розподілених лише серед 14 військових частин, тобто далеко не серед усіх авіаційних підрозділів. Серед них є, як діючи льотні військові частини, наприклад, як авіабази “Енгельс”, “Моздок-2” чи “Шайковка”, так й склади озброєння – “Базарный Сызган-1” та “Кногрринг”.
Читайте також: “Сварки” щодо бюджету гальмують перехід від таблиць і Power Point до реальної автоматизації в Армії США
І якщо комплексно підійти до цього розподілення, то такі керовані ракети як Х-31ПМ, Х-59М2А, Х-38МЛ, Х-29ТД (загалом 404 ракети), а також керовані бомби УБАП-1500 (191 одиниця) йдуть на базу зберігання “Базарный Сызган-1” в Ульяновській області. Ще 1000 вільнопадаючих ФАБ-1500 також направляються на склад у Ніжній Інгаш у Красноярському краю.
Водночас далекобійні Х-32 (модернізовані Х-22) у кількості 115 одиниць, направляються на авіабази “Шайковка” та “Белая”, де базуються їх носії – Ту-22М3.
Х-32 – модернізація Х-22 для Ту-22М3
Передача ракет Х-101, які маркуються індексом “Изделие 504АП”, має здійснити у в/ч 85927-Б “Тверь-2”, яка хоч має аналогічний індекс з 121-м важким бомбардувальним авіаційним полком з базуванням на авіабазі “Енгельс” (в/ч 85927-В), але має різні додаткові буквені індекси. Й ця військова частина знаходиться у Твері, тобто також мова йде про базу зберігання.
Водночас безпосередньо на “Енельс” має бути передані АБСП-3000 у кількості 600 одиниць. Й попри доволі незвичну назву мова йде про вільнопадаючі бомби у “калібрі” 3000 кг, бо АБСП – це “авиационные боеприпасы свободного падения”.
А валову за кількісним параметром, понад 200 тисяч, у рознарядці займають некеровані реактивні снаряди С-13 та С-8, які розподіляються здебільшого між базами зберігання. Але увагу дуже варто приділити постачанню С-8КЛ.
С-8КЛ – це відносно новий реактивний снаряд на базі С-8, який відрізняється новою касетною бойовою частиною та більшою дальністю польоту. Вона була вперше продемонстрована лише у 2023 році, а розробка завершена у 2022 році. Повідомлялось, що вона оснащується бойовою частиною вагою 7,3 кг й складається з 24 кумулятивно-осколковоих суб-елементів. Дальність цієї ракети заявлена, як більша за 4 км.
С-8
Відповідно до рознарядки 5 тисяч С-8КЛ у 2024 році мають бути відправлені у Джанкой у окупованому Криму, де знаходиться “бойова” авіабаза. Ще 5 тисяч – на базу зберігання у Торжок де знаходиться 344-ий Центр бойового використання та перенавчання льотного складу армійської авіації.
Зазначимо, що використання касетних НУРСів дозволяє компенсувати малу точність під час їх запуску з режиму кабрування. Тому вкрай важливо розуміти абсолютно нові ризики застосуванням ворогом С-8КЛ та російської авіації з цими ракетами в цілому. Навіть в умовах, коли 5 тисяч таких НУРСів – це орієнтовно на 125 літако-вильотів зі стандартним навантаженням у два блоки типу Б-8.
Читайте також: Новий завод Rheinmetall через 4 місяці після відкриття вже випустив першу БМП Lynx