В останні кілька днів ми могли простежити такий ланцюжок подій. Спочатку стало відомо про те, що Угорщина збільшить свій парк літаків JAS 39 Gripen на 4 одиниці, а поточна угода на обслуговування наявних винищувачів буде подовжена до 2036 року. Щоправда, при цьому не було публічної деталізації по вартості та строкам поставки додаткових “Гріпенів” для Угорщини.
А за кілька днів потому, 26 лютого 2024 року, угорський парламент нарешті ратифікував заявку Швеції на вступ до НАТО, і ця подія була сприйнята зокрема як своєрідний “спусковий гачок” для запуску процесу передачі Gripen для ЗСУ. Щоправда, тут офіційний Будапешт ще має важелі для формального гальмування процесу. Через що поки нема підстав сподіватись, що політичне рішення по шведським літакам для України буде оголошене в найближчі дні.
Читайте також: Як британці роблять гусениці для бронетехніки ЗСУ – документація часів Холодної війни та музейні експонати
На цьому тлі було б цікаво пригадати, як у свій час сама Угорщина переходила з МіГ-29 на JAS 39 Gripen. Бо там був показовий приклад в тому плані, що коли першу роль починають грати навіть не бойові характеристики літака, а вартість та простота його утримання.
Винищувачі за борги
Почнемо з того, що свої МіГ-29 в кількості 28 “бортів” Угорщина отримала вже після розвалу СРСР та розпаду “Варшавського договору”, уже в 1993 році. Передачею цих літаків Москва погасила свій борг радянських часів перед Будапештом в розмірі 800 мільйонів доларів (за тодішнім курсом).
Але як водиться в подібних, росіяни літаки поставили, але не потурбувались про сервісне обслуговування для своїх нових клієнтів. Тому перед угорськими військовими ледь чи не “зі старту” виникла проблема, що для підтримання технічної готовності МіГ-29 доводилось “канібалити” запчастини із стройових бортів.
МіГ-29 угорських ВПС, архівне фото з відкритих джерел
Крім того, у 1999 році Угорщина стала членом НАТО. Тому перед Будапештом постала необхідність оновлювати свою бойову авіацію відповідно до стандарту Альянсу. Тендер на купівлю бойових літаків західного зразка угорці оголосили в 2001 році, за початковим планом вони збирались придбати 24 винищувачі.
Як довелось обирати
У фінал тендеру вийшли дві пропозиції – або варіант з купівлею вживаних F-16, або ж варіант із JAS 39 Gripen. Як подейкують деякі ресурси, спочатку Угорщина була схильна обрати варіант із вживаними F-16, але потім відмовилась по фінансовим мотивам, бо оцінила, що не “потягне” по грошам експлуатацію таких літаків.
Так в підсумку Будапешт обрав JAS 39 Gripen, щоправда, літаки були не куплені, а взяті в оренду, і не 24 одиниць, а 14. Рішення по тендеру було прийнято в листопаді 2001 року, фактична поставка “Гріпенів” зі Швеції почалась у березні 2006 року і була завершена в грудні 2007 року.
JAS 39 Gripen угорських ВПС, фото – Saab
На цьому тлі окремо цікавою виглядає подальша доля угорських МіГ-29. Є повідомлення, що наприклад у 2007-2008 роках Угорщина вела перемовини із РФ про те, щоб виміняти ці винищувачі на додаткові гелікоптери Мі-8 та Мі-24, однак безуспішно.
Останні МіГ-29 в строю угорських ВПС були списані в грудні 2010 року, при цьому із наявних на той момент 24 “бортів” фактично в строю та справними були всього шість.
У вересні 2011 року з’явились повідомлення про те, що Угорщина шукає покупців на списані МіГ-29. Однак і на даний момент нема повідомлень про те, що угорцям таки вдалось хоч кудись продати ці літаки. Їх поточний статус невідомий.
Про всяк випадок окремо підкреслимо, що розповівши цю історію, ми не закликаємо до якихось висновків чи порівнянь. Ми просто розповіли приклад, як одна із країн-експлуатантів радянських винищувачів у Східній Європі перейшла на літаки західного зразка, в даному випадку – JAS 39 Gripen.
Читайте також: Спочатку Китай купив у РФ проект гелікоптера Z-10, а тепер презентує його на експорт