Німецькі оглядачі активно звертають увагу на повідомлення про використання імпровізованих засобів захисту, як наприклад решітки та блоки “Контакт-1” на танках Leopard 2 й Leopard 1 в строю ЗСУ, і також – на ОБТ радянського зразка в строю Сил оборони України та армії РФ.
Вони при цьому мають свої аргументовані заперечення, чому використання таких засобів захисту може давати свої проблеми, але й вичерпної альтернативи при цьому не можуть запропонувати. Такий висновок явно випливає із нової публікації німецького порталу Hartpunkt, на яку ми також звернули увагу.
Читайте також: Скільки коштує ASCOD, який пропонували Україні – Латвія замовила 42 таких БМП
Leopard 2A4 без маскувальної “кікімори”, фото – Руслана Тарасова/АрміяInform
Значна частина цієї публікації присвячена детальному опису всіх цікавих прикладів з імпровізованим захистом на наших та рашистських танках; цю частину ми пропустимо, її можна прочитати в оригінальній публікації за посиланням.
Однак натомість ми одразу перейдемо до блоку з висновками, де автори згаданого вище видання описують свої сумніви та висновки щодо використання тих чи інших засобів для посилення захисту ОБТ в імпровізаційному порядку.
Для початку вони вважають, що такі імпровізації вносять дисбаланс у “залізний трикутник” взаємопов’язаних факторів мобільності, захисту та ефективності, які в свою чергу визначають характеристики будь-якого танка. Бо, наприклад, чим більше нагромаджено різних решіток й “кліток”, то тим більша маса й гірша прохідність машини, не кажучи вже про рівень ситуаційної обізнаності екіпажу.
Ілюстративне фото від Генштабу ЗСУ
Якщо говорити про рашистські танки-“черепахи”, то там взагалі дуже відкрите питання про те, як у таких машинах екіпаж отримує дані про зовнішню обстановку, не кажучи про наприклад про оперативність ураження ворожих цілей, через те, що там швидкість та діапазон обороту башти падають до неприйнятних показників.
Установка засобів РЕБ хоча й актуальна для захисту від ударних БПЛА, але може заодно шкодити роботі бортових засобів зв’язку. Ну й окрім того, якщо маса додаткового захисту створює навантаження на ходову, то це може призвести до прискореного зносу машини. І також є проблема з тим, що решітки чи “клітки” обмежують також можливість використання бортових систем для постановки димових завіс.
Рашистський “танк-сарай”, ілюстративне фото з відкритих джерел
Висновок у цій публікації прописаний так – мовляв, “на короткій дистанції” усі згадані засоби імпровізованого захисту на танках ЗСУ та армії РФ дають необхідний ефект, але на довготривалу перспективу це не працюватиме ефективно. Тому мовляв краще покладатись на комплекси активного захисту, наприклад ті ж Trophy, по яким зокрема йде робота з додаванням опції захисту від ударних БПЛА.
Однак, як хочемо підкреслити тут від Defense Express, саме такого роду пропозиції й окреслюють “концептуальний тупик” по темі захисту танків від загроз на сучасному полі бою.
Бо раз на то пішло, тут можемо пригадати приклад від січня 2024 року, коли ЦАХАЛ поставив на Merkava MkIII “мангали” та гумові накладки проти дронів та мін. Тобто виходить, що в необхідний момент сам Ізраїль не зміг знайти достатню кількість комплексів Trophy для своїх танків, не кажучи вже про задоволення потреб на експорт.
Ізраїльські танки Merkava MkIII із “мангалами” та гумовими накладками проти магнітних мін, січень 2024 року, фото – Gil Cohen Magen/Xinhua
Читайте також: Франція збереже у строю вдвічі більше Leclerc, всі 200, але на їх модернізацію потрібно цілих 14 років
