Сили оборони України вже активно використовуються системи РЕБ, які допомагають посилити протиповітряну оборону від ворожих атак. Доволі часто у Командуванні повітряних сил наголошують, що попри те, що далеко не всі ворожі ракети досягли цілі, хоча й не були збиті. Більше того, прямо говорять, що це відбувається внаслідок активної протидії засобами радіоелектронної боротьби.
Але необхідно розуміти, як саме працюють системи РЕБ та як самі ракети наводяться, керуються та орієнтуються у просторі. Саме розуміння цих аспектів й може дати відповідь на питання, чи можливо взагалі створити суцільний захист виключно на засобах радіоелектронної боротьби.
Читайте також: Який дрон у 2022 році допоміг ЗСУ вщент розгромити переправу рашистів на Луганщині
РЕБ проти супутникової навігації
Й почати можливо навіть не ракет, а літако-снарядів типу Shahed-136. Бо вони мають найпростішу систему навігації – лише супутникову та примітивну інерціальну систему, фактично автопілот. Шляхи пригнічення супутникової навігації в цілому відомі й активно використовуються. Й цілком можливо зробити так, щоб Shahed-136 не міг використати свою основну систему навігації.
Але коли він не бачить супутники починає працювати резервна система – той самий автопілот. За оцінками на таких дронах іранського виробництва, в залежності від швидкості та напрямку вітру, відхилення під час польоту на інерціальній системі буде становити 5% від подоланої відстані без GPS.
Тобто, якщо повністю заблокувати супутникову навігацію, то літако-снаряд типу Shahed-136 почне відхилятися від маршруту. Якщо задавити її на ділянці 100 км, то відхилення буде становити 5 км. Але справа в тому, що як тільки сигнали супутникової навігації будуть відновлені, то система навігації “обнулить” похибку інерціальної системи. Також саме пригнічення супутникової навігації не є простою справою, бо РФ використовує завадостійкі антени типу “Комета-М”.
“Комета-М”
Можливо не придушувати супутникову навігацію, а використати підміну координат – спуфінг. Зробити так, щоб система вважала, що реальні координати саме ті, які передаються не з супутників, а з засобів РЕБ. Це також цілком можливо, але для відсікання спуфінгу використовуються спеціальні програмно-апаратні рішення.
А головне – коли мова йде про будь-яку протидію супутниковій навігації вкрай важливо розуміти, що це мають бути “поля РЕБ”. Якщо прикрити ним лише один об’єкт на кінцевій ділянці на умовному останньому кілометрі, то й похибка буде лише ті самі орієнтовні 5%, тобто 50 метрів. Для одного конкретного окремого об’єкта посеред “нічого” проти Shahed-136 – може бути й достатнім, для захисту міста – ні.
РЕБ проти крилатим ракетам
У крилатих ракетах, які є значно дорожчими далекобійними засобами ураження, все значно складніше. Сам по собі виріб складніший та з’явився ще до того часу, коли супутникова навігація у сьогоднішньому розумінні слова взагалі з’явилась.
Для орієнтації у просторі такі ракети, як Х-101 використовуються цілий комплекс систем навігації, де супутникова є лише одним елементом. Основою також залишається інерціальна система, яка сама обраховує де знаходиться ракета. Але вона значно досконаліша й використовує вже систему гіроскопів. Але вона також має похибку і чим довше вона працює, тим більшою буде похибка.
Блок гіроскопів інерціальної системи Х-101
Тому на крилатих ракетах використовується й такі системи, як TERCOM та DSMAC. Перша завдяки радіовисотоміру сканує рельєф під собою, друга – робить фотознімки поверхні та порівнює їх з еталонною сигнатурою чи зображенням, яке вже має точну прив’язку до координат. Ці системи не є ідеальними, можуть залежати від рівня освітленості, сніжного покрову тощо.
Принцип роботи TERCOM та DSMAC, а також варіанти камери системи DSMAC на Х-101
Лише однією з додаткових систем орієнтування є супутникова навігація, про яку вже детально розписано вище. І якщо нівелювати її це не призведе до повного знешкодження загрози. Але за рахунок недоліків інерціальної системи, TERCOM та DSMAC існує можливість знизити ефективність. Умовно, з 10 ракет продовжать летіти за маршрутом лише 7, інші “загубляться”.
РЕБ проти радіолокаційних ракет
Водночас не всі ракети використовують навігацію за рахунок цих систем. Деякі з них спираються на самонавдення для чого використовується активна радіолокаційна головка. В першу чергу, це всі протикорабельні – Х-22 (окрім версій лише з пасивною радіолокаційною головкою та інерціальною системою), Х-35, “Оникс”, а також П-35, якою РФ також б’є по Україні.
Якщо спрощувати, ракета на маршевій ділянці використовує інерціальну систему (у новіших також супутникову), а на термінальній – бачить радіоконстанту ціль й летіть на неї. Якщо на РЛС ракети поставити заваду, то вона “осліпне” з усіма наслідками. Й про можливість протидії “Ониксам”, які об’єктивно є найновішою протикорабельною ракетою у РФ вже повідомляли у Повітряних силах.
Але це потребує наявності відповідного спеціалізованого засобу РЕБ, який може засліпити радіолокаційну головку самонаведення ракети на останніх декількох десятках кілометрах до цілі. З іншого боку ними ворог гатить лише по південним областях України.
Водночас деякі інші російські ракети також використовують радіолокаційні головки самонаведення, хоча не є протикорабельними. Зокрема на балістичній ракеті 9М723 ОТРК “Искандер” може використовуватись активна радіолокаційна головка самонаведення 9Б918. Аналогічна, чи та сама, головка використовується й у Х-47 “Кинжал”.
Активна радіолокаційна головка самонаведення Х-47 “Кинжал”
Але вони використовуються для того, щоб порівняти отримане радіолокаційне зображення із еталоном та донавестись на ціль на термінальній ділянці. В теорії вплинути на них засобами РЕБ також можливо, але проблема в тому, що балістична ракета вже падає у район цілі.
Таким чином, коли мова йде про РЕБ, який протидіє ворожим засобам далекобійного ураження, необхідно розуміти, що він не є абсолютною панацеєю й працює з різним ступенем ефективності в залежності ще й від конкретної цілі й не проти всіх ворожих засобів. Також він потребує суцільності та насиченості, а також постійного розвитку, бо ворог постійно модернізує свої ракети.
І хоча такі системи РЕБ й не виглядають як “магічний рубильник” при ввімкненні якого всі ворожі ракети просто поваляться з неба, але є вкрай важливою складовою протидії загрозі та посилення протиповітряної оборони.
Читайте також: Що за вертольоти Україна отримає від Німеччини і у чому їхня особливість