Пам’яті дзюдоїста, військового Віталія Паращука Хвилина мовчання 11.03.2024 09:00 Укрінформ За свою спортивну кар’єру Віталій виборов понад 100 медалей різного ґатунку
Нещодавно на адмінбудівлі дитячо-юнацької спортивної школи №4 у Чернівцях, де колись займався Віталій Паращук, встановили меморіальну дошку загиблому Герою. Після початку повномасштабного російського вторгнення в свої 22 роки він пішов захищати країну, а у 23 роки повернувся додому на щиті…
З дитинства Віталій був дуже жвавим і допитливим.
«Його вистачало всюди. Де яка пригода траплялася – там був мій Віталік. Але спорт його перевиховав. Він змінився буквально на очах. Намагався жити правильно. Мені інколи здавалося, що він був аж занадто правильним. Кажуть, що таким чесним людям на цьому світі важко жити», – пригадує мати загиблого Героя Юлія Паращук.
У вісім років хлопчик почав цікавитися спортом, у 9 – захопився дзюдо. Спочатку брав участь у дитячих регіональних турнірах, потім поступово розвивався і виступав уже на юнацьких та молодіжних міжнародних змаганнях.
«Я тоді став його тренером із дзюдо і практично через кілька місяців зрозумів, що це хлопець із великим майбутнім у спорті. За 13 років спортивної кар’єри Віталій брав участь і перемагав у турнірах як обласного, так і українського та міжнародного рівнів», – розповів тренер Героя, директор ДЮСШ №4 Валентин Прегар.
Директорка гімназії, де навчався Віталій, Жанна Горевич викладала в нього історію, а також була його сусідкою. Жінка згадує про Героя з великою теплотою.
«Він був дуже скромним хлопчиком, дуже добрим. Завжди посміхався і був дуже привітним. Віталій був доброзичливий, щирий, безпосередній. Мені здається, що він ніколи нікого не міг образити. У спорт він пішов лише для того, щоб знайти себе у позакласній роботі. Спочатку у нього це було як хобі. А потім він розвинув у собі талант справжнього дзюдоїста. Йому Бог дав великий талант у спорті. Віталій тішився своїми перемогами і міг мати чудове спортивне майбутнє. Але він обрав захист країни», – зауважує освітянка.
Віталій мав непросте дитинство, рано залишився без батька. Тому був для мами захисником і опорою. Після 10-го класу хлопець перейшов до машинобудівного ліцею. Потім проходив строкову службу в армії. Та найбільшим його захопленням став спорт.
За словами тренера, Віталій був дуже наполегливим у спорті і часто займався не лише під час регулярних тренувань, а й у позаурочний час.
«Не раз пам’ятаю, як він залишався тут, біля спортшколи, бігати, підтягуватися вже після тренувань. Інколи міг до пізньої ночі на турніках займатися. Відчувалося в ньому це спортивне бажання і наполегливість до свого розвитку, до нових перемог. Можливо, якби не війна, то країна би мала свого чемпіона світу з дзюдо. Та не судилося…», – із сумом каже Валентин Прегар.
Під час відкриття меморіальної дошки мама Героя Юлія сказала:
«У 22 роки мій єдиний син пішов захищати нашу країну. Він був дуже скромний, намагався ніколи нікого не ображати. Це була моя підтримка, моя стіна… Він був мені не лише сином, а й другом, з яким я могла порадитися про наші плани на майбутнє. І в нього були свої плани, і в мене були плани стати бабусею, бавити онуків. Але не судилося…», – ледве стримуючи сльози, сказала пані Юлія.
Під час служби Віталій отримав нагороду «Золотий хрест» від генерала Залужного за те, що врятував життя своїх побратимів. Це сталося у Соледарі під час одного із ворожих обстрілів. Він отримав тоді кілька осколкових поранень. Та після лікування і реабілітації знову повернувся на фронт.
«Я навіть не знала про цей випадок, він мало мені розповідав про свою службу, щоб я не хвилювалася. Але це уже його побратими розповіли, що у Соледарі мій Віталій під час пожежі врятував кількох наших військових. І ця нагорода та всі кубки і медалі – це спадок, який залишився мені від сина», – додала мама бійця.
Віталій Паращук загинув під час військових дій під Бахмутом від кулі ворожого снайпера.
Поховали Героя 26 квітня 2023 року на центральному кладовищі Садгори у Чернівцях.
На початку лютого 2024 року в рідній ДЮСШ започаткували проведення щорічного турніру із дзюдо в пам’ять про загиблого за Україну спортсмена Віталія Паращука.
Вічна слава і шана Герою!
Фото: Віталій Олійник, із соцмереж
Источник: www.ukrinform.ua
