Пам'яті кікбоксера, чемпіона світу Романа Головатюка (позивний «Ромко») Хвилина мовчання 26.05.2025 09:00 Укрінформ Проміняв успішну спортивну кар'єру на службу у Збройних Силах України
Роман Головатюк, відомий кікбоксер, молодший лейтенант 8-го полку спеціального призначення військ спеціального призначення імені князя Ізяслава Мстиславовича, загинув 29 серпня 2024 року поблизу Торецька Донецької області.
«Захищаючи Україну від російських агресорів, загинув відомий спортсмен, заслужений майстер спорту України Роман Головатюк… Роман був серед найкращих спортсменів з кікбоксингу WAKO. Він справив значний внесок в Україну та за її межами у віці 22 років, коли здобув медаль на 10-х Всесвітніх іграх у Польщі у 2017 році. Згодом він продовжив свій визначний спортивний шлях: чемпіон WAKO з кікбоксингу, фіналіст Всесвітніх ігор, чемпіон світу, багаторазовий переможець Кубків світу та Європи, неодноразовий чемпіон України. Славний спортсмен, справжній українець, воїн і герой», – повідомив Спортивний комітет України з приводу смерті бійця.
Роман народився 30 вересня 1995 року в селі Красноставці Чемеровецької громади Хмельницької області. Він захопився футболом з юних років. У старших класах він та його однолітки збирали старі металеві ліжка з сільського клубу, щоб перетворити їх на тренажери, що дало їм змогу займатися спортом.
Після закінчення школи він вступив до Подільського державного аграрно-технічного університету в Кам'янці-Подільському, щоб здобути ступінь агронома. Паралельно з навчанням він захопився армреслінгом, а пізніше перейшов на кікбоксинг, завдяки якому досяг численних спортивних вершин.
«Одного разу Роман зізнався, що не зміг подолати суперника. Однак, коли вони знову зустрілися за океаном, він вийшов переможцем. З того моменту він почав стрімко та невпинно підніматися спортивними сходами», – згадує батько спортсмена, пан Юрій.
Роман отримував численні запрошення змагатися за кордоном та продовжувати там свою спортивну кар'єру. Проте він відмовився від цих можливостей, заявивши, що комусь потрібно допомогти побудувати Європу в Україні.
Він успішно поєднував академічні та спортивні заняття, досягаючи успіхів в обох сферах. Роман закінчив університет з відзнакою та мав намір продовжити навчання в аспірантурі. Однак він відклав навчання через початок повномасштабної війни.
За словами пана Юрія, його син повідомив йому про рішення вступити до лав Збройних Сил України після вступу до Національної церковної армії. Спочатку він служив у Кам'янець-Подільському антитерористичному підрозділі, а потім був відправлений до Сумської області. Роман прагнув потрапити на передову та відмовився від призначення у підрозділ, відповідальний за охорону Президента. Зрештою, він досяг своєї мети.
Військовослужбовець пройшов підготовку як усередині країни, так і за кордоном. Він брав участь у бойових діях у Донецькій та Херсонській областях, зокрема, у Кринках на лівому березі Дніпра.
– Не повторюйте моїх помилок. Так, я помилявся. Я не був достатньо обізнаним. На початку війни мені було 18. Цього було недостатньо, щоб захистити свою країну. Але війна врешті-решт досягла мене. Наш супротивник – це злоякісне утворення для всього світу. Ми так близько, що тікати марно… Пам’ятайте, що рано чи пізно ви будете озброєні, і чим швидше, тим краще для вас. Лише одна невипущена ракета може повернути вас до реальності: все, заради чого ви працювали, що будували і заради чого жили, перетвориться на купу уламків. Тільки війна може зупинити війну», – висловив свої думки Роман у соцмережах.
Його батько зазначає, що Роман завжди був рішучим і готовим піти на все, щоб захищати правду та свободу. В одній з їхніх розмов він поділився тим, що знайшов своє призначення у війську та прагне просунутися у військовій кар'єрі.
— Справді, Роман змінився, як і майже кожен, хто хоча б раз був на передовій. Його погляд став суворішим, а манера поведінки — жорсткішою. Він неохоче говорив про війну. Проте він її пережив. Він був готовий захищати країну та її народ до самого кінця, — зазначає пан Юрій.
Родині солдата про його смерть повідомили його товариші. Романа Головатюка досі не поховали, оскільки він офіційно вважається зниклим безвісти, а територія, де він загинув, наразі окупована.
Під одним із постів у соціальних мережах, присвячених смерті Романа, друзі та знайомі поділилися численними зворушливими спогадами. Його описують як титана, який досяг успіху в усіх своїх починаннях.
– Взірець справжньої людини, яка діяла, а не говорила, яка була присутня і не поступалася
Источник: www.ukrinform.ua
