Пам'яті сержанта, аеророзвідника Сергія Молчанова Хвилина мовчання 08.11.2023 09:00 Укрінформ Він розвивав скаутський рух у Маріуполі та мріяв подорожувати
21-річний сержант Сергій Молчанов (позивний "Пельмень") загинув 11 жовтня 2023 року біля Кремінної на Луганщині.
"Це величезна втрата для нашої спільноти. Співчуваємо рідним та близьким. Сергій є прикладом повної відданості своїй мрії та цілям, він житиме в нашій пам'яті, і на його честь ми будемо робити більше", – написали в Українській академії лідерства, випускником якої він був.
Сергій родом з Селекційного на Харківщині. Освіту здобув у Мереф'янському ліцеї №7. У 2021 році вступив до Українській академії лідерства, навчався у Маріупольському осередку, розвивав "Пласт" на сході.
Хлопець завжди твердо говорив про свою патріотичну позицію, і в перші дні повномасштабного вторгнення не зміг сидіти в осередку та поїхав добровольцем у Київ, а звідти на найгарячіші напрямки.
"27 лютого ми його проводжали. Казав, що їде до Києва на тиждень, просто роздивитися, допомогти, не збирався на гарячі точки. Хтось повірив, але ми знали: це були просто слова, щоб ми потішилися, бо хотіли, щоб він пройшов з нами шлях УАЛ до кінця", – згадує подруга Сергія, однокурсниця по Українській академії лідерства Андріана Пилипів.
Сергій воював у складі ССО, був оператором дронів.
"Чому я тут, чому все так… Чим більше думаєш, тим більше питань… Загалом все йде поступово, сходинками. Але я не можу зрозуміти, як це так. Поки тут війна, розбиті хати, зруйнована інфраструктура. Щодня гинуть люди. В тилу тіпи відмивають бабки, живуть в Буковелі з 24го числа, тусять всю ніч, два різних світи… гидко від народу…", – писав у серпні хлопець.
Та 11 жовтня 2023 року його життя обірвалося у Серебрянському лісі біля Кремінної на Луганщині.
Командир роти 67 ОМБр ДУК із позивним "Вій" каже, що на війні доводиться придумувати якомога хитріші способи знищення ворога.
"Пельменю" це вдавалося дуже добре: був справжнім розвідником, мав нереальну кількість ініціативи, розв'язував багато технологічно складних питань. Коли хотіли відпрацювати серйозну роботу, то до нього в першу чергу зверталися і кликали на найбільш небезпечні завдання", – розповідає "Вій.
Як розповіла Суспільному мама Сергія Ірина, "він намагався бути лідером і мріяв підняти Україну. У нього багато книжок, він знав усю історію України. Коли починалася АТО, казав, що треба посилки передавати. Діти малювали малюнки – він надсилав військовим".
"А на початку 2022 року попереджав: "Мамо, готуйся, буде війна". Пів року перед повномасштабним вторгненням син присвятив військовим вишколам", – пригадує жінка.
Добрим, люблячим та веселим – таким дружина Катерина запам'ятала Сергія. Молоді люди познайомилися навесні 2022 року, коли хлопець вже був у війську. Сергій приїжджав до коханої в Тернопіль у відпустки. Під час однієї з таких пара розписалася.
"Він мене вчив бути добрішою. Сергію таланило, бо робив добро людям і воно до нього поверталося. Він справді любив свою сім'ю, тата, який рано помер, багато про нього говорив", – згадує Катерина.
Прощання з військовим відбулося 14 жовтня у Мерефі на Харківщині, а поховали Сергія Молчанова у Тернополі.
Вічна слава і шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Serhii Molchanov
За матеріалами Української академії лідерства, Суспільного
Пам'ять Війна Війна з Росією #stoprussia
Источник: www.ukrinform.ua
