В січні 2025 року стало відомо про появу в російських окупантів своєрідного артилерійського “гібрида” із поєднанням гаубиці “Гиацинт-Б” та колісної бази від САУ “Мальва”.
Тепер в публічному просторі з’явилась інформація про те, що такий зразок озброєння отримав позначення 2С44 “Гиацинт-К”, і уже стартувало його виробництво та поставки в армію РФ. Що в свою чергу дає певний привід згадати про радянський проект колісної 152-мм САУ 2С21 “Мста-К”, і це дозволить провести певні паралелі із сучасністю.
Читайте також: Виробництво російських дронів у КНДР – які саме зразки зможуть швидко почати збирати у Північній Кореї
2С44 “Гиацинт-К”, лютий 2025 року, зображення з відкритих джерел
Якщо коротко, то роботи за радянським проектом 2С21 “Мста-К” тривали з 1985 по 1987 років, до логічного завершення справа не дійшла через складності в доопрацюванні колісної бази під таку артустановку. Розглядались кілька варіантів можливого шасі, остаточний вибір упав на експериментальну машину КрАЗ-ЧР-3130.
Відомо, що було виготовлено кілька дослідних екземплярів 2С21 “Мста-К”. Передбачалось, що бойова маса такої артустановки складатиме 30,5 тонн, екіпаж – 5 осіб, дальність стрільби – від 6,5 кілометрів до 29 кілометрів, швидкість та запас ходу по шосе – 85 км/год та до 1000 кілометрів відповідно.
Цікаво, що гаубиця 2А67 мала розміщуватись у башті кругового обороту, котру встановлено у кормовій частині шасі, показник возимого боєкомплекту не розкривався.
2С21 “Мста-К”, архівне фото з відкритих джерел
На перший погляд, така ретроспектива може давати мало практичного сенсу, бо з періоду 1980-1990-хх років у росіян насправді вистачає “похованих” проектів по артилерії, як наприклад буксирувана 152-мм гаубиця 2А61 “Пат-Б” та її 155-мм варіант, гусенична САУ “Пат-С” на шасі БМП-3 або взагалі 155-мм варіант “Мста-С”.
Однак з іншої сторони, в історії з новітньою російською колісною САУ “Гиацинт-К” та радянським проектом “Мста-К” проглядаються наступні паралелі. Найбільш проблемним по “Мста-К” виявилось питання колісної бази, яке й “поховало” проект.
152-мм САУ 2С43 “Мальва”
В свою чергу, по “Гиацинт-К” та її “попередниці” 2С43 “Мальва” найбільш важливим виявилось питання артилерійської бази: проект спочатку передбачав використання 2А65 “Мста-Б”, але потім довелось перейти до використання “Гиацинт-Б”. Можливо, тут головну роль зіграла в першу чергу кількість наявних артсистем цього типу, які ще можна взяти на зберігання, і тут превалює саме “Гиацинт-Б”.
Однак з цього можна сформулювати й таку гіпотезу – схоже, тепер рашисти вважають, що в них є кондиційне шасі для використання під колісні САУ, під позначенням БАЗ-6910-027 “Вощина”, що в свою чергу може вплинути на їх подальші розробки в сегменті артилерійського озброєння.
Читайте також: Де розміщені основні заводи РФ по виробництву артилерії та скільки стволів на рік можуть робити
