Влітку 2023 року уряд РФ ухвалив свою “Стратегію розвитку безпілотної авіації до 2030 року”, за якою передбачає, що в проміжку 2023-2026 років російська індустрія по виробництву безпілотників має зробити 52 100 дронів різних типів, тобто із середнім темпом випуску по 13 тисяч одиниць в рік.
В проміжку 2027-2030 років показники мають вирости до 26 тисяч дронів на рік або ж 105,5 тисяч одиниць загалом, в проміжку 2031-2035 років – вирости до 35 тисяч дронів на рік або ж до 177,7 тисяч одиниць. Але здатність російського ВПК втілити ці планові показники в життя залежить також від кадрової й технологічної спроможності, а тут росіяни мають свої нюанси, пише в своїй публікації аналітична установа Jamestown Foundation.
Читайте також: З’явилося фото спаленого “Смерча” армії РФ, досі було відомо лише про одну знищену бойову машину
Процес виробництва рашистських БПЛА “Форпост”, ілюстративне фото з відкритих джерел
Для початку, як деталізує установа, росіяни планують збільшити кількість персоналу, залученого для виробництва та розробок в сфері БПЛА, до 330 тисяч осіб станом на 2026 рік, до 1 мільйона осіб станом на 2030 рік та на 1,5 мільйона осіб станом на 2035 рік. Але тут поки що є відкритим питання, чи зможуть росіяни набрати для цих завдань необхідну кількість справді кваліфікованого персоналу.
Судячи за заявленими цифрами, уряд РФ і далі розраховує, що масові комерційні безпілотники на кшалт “мавіків”, у тому числі для війни проти України і далі закуповуватимуться закордоном. Натомість, внутрішні ресурси росіян витрачатимуться на розробку менш масових безпілотників “літакового типу”, як і військового, так і “подвійного” призначення.
Викатка вдосконаленого прототипа С-70 “Охотник”, грудень 2021 року, фото з відкритих джерел
Але далі є доволі цікаве порівняння – якщо у проміжку між 2018 та 2022 років російські держструктури та приватні компанії витратили на розробки по безпілотникам загалом 13 мільярдів рублів або еквівалент 190 мільйонів доларів, із яких лише третина припала саме на Міноборони РФ та російський ВПК, то тепер затрати на розробку лише одного типу ударного БПЛА – С-70 “Охотник” – уже досягли 1,5 мільярда рублів або еквівалент 21 мільйона доларів, і це при тому, що строки серійного виробництва цього дрона постійно “зсовуються вправо”.
Це заодно демонструє, наскільки можуть зростати питомі затрати уряду РФ лише на сегмент розробки безпілотників, не кажучи вже про питомі затрати на виробництво.
Рашисти готують до запуску “Орлан-10”, ілюстративне фото з відкритих джерел
Що ж стосується явних технологічних проблем РФ в сегменті виробництва БПЛА, то тут Jamestown Foundation наводить такий приклад.
Одним із найбільш затребуваних для російської дронової індустрії був німецький дизельний двигун RED A03, котрий рашистам тепер треба “імпортозамістити”. Перший варіант для заміщення – це турбогвинтовий двигун ВК-800СМ від “ОДК-Климов”, але ця силова установка піде в серію лише у 2025 році із плановим обсягом виробництва лише 30 одиниць на рік.
Рашистський ВК-800СМ, ілюстративне зображення з відкритих джерел
Другий варіант для заміщення – поршневий двигун АПД-500, який має ідентичні характеристики, як і RED A03. Але нюанс в тому, що АПД-500 використовує бензин замість дизпалива, та був створений на основі автомобільного двигуна спільно із Porsche ще в 2010-х роках, що також неминуче означає залежність від іноземних комплектуючих при виробництві.
Або ж інша, схожа проблема – щоб замінити австрійський двигун Rotax 914 на розвідувально-ударному безпілотнику “Орион”, рашисти розробляють власний АПД-100/120. Але мало того, що 50 важливих компонентів цієї силової установки все рівно треба імпортувати, її фактична маса складає 96 кг проти 74 кг в Rotax 914. А в свою чергу, проблеми з “імпортозаміщенням” силової установки й впливають на темпи виробництва тих же дронів “Орион”.
Розвідувально-ударні безпілотники “Орион”, ілюстративне фото довоєнних часів
Читайте також: У “Спецтехноекспорт” вже зробили сотні надводних катерів-камікадзе Magura V5, і це тільки початок