На початку жовтня 2023 року стало відомо про те, що десантники РФ отримали рідкісні БМД-3, яких було трохи більше 100 штук, і ця техніка “засвітилась” в одній із новостворених частин. З того моменту минуло більше одного року, але протягом цього часу використання рашистських БМД-3 в боях проти ЗСУ зафіксовано не було, і це насправді доволі дивний момент.
Та й загалом у соцмережах ці самі БМД-3 згадуються доволі рідко. Ось, маємо лише одну відносно свіжу згадку про ці бронемашини в соцмережах, із посиланням на ресурс btvt_2019.
Перевезення БМД-3, осінь 2024 року, стоп-кадр відео із соцмереж, взято із btvt_2019
У цій історії для початку слід окреслити, чим вже власне особливі ці БМД-3, і чому ці машини майже не згадуються в контексті повномасштабної війни РФ проти України.
Для початку, виробництво БМД-3 відбувалось протягом 1990-1997 років, за цей час було виготовлено сумарно лише 137 машин, хоча початковий план передбачав виробництво мінімум по 700 машин на рік.
Саме виробництво та подальше обслуговування БМД-3 виявилось занадто дорогим для росіян на той момент, бо наприклад збереглись дані про те, що трудомісткість виробництва БМД-3 загалом виявилась в 1,1 раз вище, аніж для БМД-1 та БТР-Д, а трудомісткість силової установки зокрема – в 1,5 разів вище, аніж для БМД-1 та БТР-Д.
Розконсервовані БМД-3, осінь 2023 року, джерело – btvt_2019
Також слід навести й характеристики БМД-3:
- бойова маса – 13 тонн;
- екіпаж та десант – 3 та 5 осіб відповідно;
- швидкість та запас ходу – до 70 км/год, до 10 км/год на водних перешкодах та до 330 км відповідно;
- озброєння – 30-мм автоматична гармата 2А42 (500 пострілів до неї), два кулемети калібру 7,62 та 5,45 мм (загалом 4 тисячі патронів), АГС-17 (запас – 290 пострілів), ПТРК “Конкурс” (8 ракет в запасі).
А далі слід звернути увагу на такі моменти. Яку саме кількість БМД-3 росіяни могли мати на зберіганні наприклад на початок 2023 року – не є відомим, тут новиною був сам факт, що у армії РФ досі збереглись на консервації такі машини. Тобто іншими словами, кількість БМД-3 на консервації могла бути навіть нижчою за 137 одиниць.
Крім того, представники російського ВПК, що у них продовжується серійне виробництво БМД-4М, котрі стали прямими “наступниками” БМД-3.
БМД-3, архівне зображення з відкритих джерел
На цьому тлі армія РФ могла вирішити, що більш доцільним варіантом могло стати використання рідкісних БМД-3 або в якості навчальних машин, або ж для оснащення резервних частин десантних військ.
Що в свою чергу може наочно пояснювати, чому за понад рік після консервації російські загарбники ні разу не використали БМД-3 в боях проти ЗСУ, навіть маючи об’єктивний дефіцит бронетехніки.
