Сполучені Штати сьогодні успішно просуваються вперед і навіть випереджають темпи з нарощенням виробництва 155-мм боєприпасів, і не в останню чергу такі результати пов’язані з тим, що уряд країни може контролювати виробництво, наприклад, тих же артилерійських снарядів чи стволів то гаубиць.
Водночас сьогодні у США не можуть напряму контролювати виробництво “сучасних боєприпасів”, оскільки більшість з них виробляється приватними оборонними компаніями — на це наголошує начальник відділу забезпечення Сухопутних військ Даг Буш, як розповідає видання Defense One.
Читайте також: З’явилось перше фото касетних снарядів M864 від США у ЗСУ
Як приклад наводиться та ж компанія Lockheed Martin, яка серед усього займається виробництвом високоточних ракет GMLRS і яка сьогодні досягла максимуму в контексті темпів виробництва цього озброєння.
Водночас щоб вийти за “межі” своїх сьогоднішніх можливостей, компанія має інвестувати серйозні кошти у розширення виробничих потужностей і залучення нових висококваліфікованих виробників — але приватна “оборонка” не завжди у цьому зацікавлена через те, що армія історично закуповує озброєння “з року в рік” і виробники банально не завжди хочуть ризикувати і вкладатися в розширення, оскільки не впевнені у тому, чи будуть у них замовлення вже через рік.
На цій же проблемі акцентували і європейські виробники озброєнь, зокрема у контексті розширення виробництва артилерійських боєприпасів. Таке ж питання актуальне і для України — як раніше відзначав у коментарі Defense Express директор “Атлон Авіа” Артем В’юнник, українські зброярі потрапляють у пастку через річні контракти.
Питання темпів виробництва Extended-Range GMLRS теж буде актуальним найближчим часом, фото — U.S. DoD
Тому, наприклад, американське військо останнім часом активно наполягає на багаторічних закупівель визначеного озброєння — на кшталт високоточних ракет GMLRS, щоб компанії мали стимул інвестувати у розширення виробництва. Так, нещодавно Білий дім дав “зелене світло” на включення ракет Patriot та GMLRS у план багаторічних закупівель.
Ще одним варіантом як забезпечити резервні потужності розглядається субсидування виробничих потужностей, відзначає Буш. Безперечно, зарубіжні продажі теж можуть бути ефективним способом “змусити” виробників інвестувати в розширення, але це насправді не надто надійний сценарій з урахуванням, що обсяги замовлень теж можуть коливатися.
Ну і зараз в оборонному відомстві США також обговорюють питання про те, яких треба заходів вжити, щоб мобілізувати промисловість на випадок довготривалої війни — як відзначає Буш, з урахуванням того, що робити сучасну зброю часто буває не так просто, накопичувати запаси заздалегідь буде набагато кращим рішенням, чим сподіватися на “мобілізацію потужностей”.
Читайте також: MGM-140A – що це за ракета ATACMS, яка реальна дальність та скільки їх