Бразилія справді має власний аналог M142 HIMARS, він має позначення ASTROS II, серійне виробництво таких систем відбувалось у 1980-х роках, і тоді бразильці змогли навіть продати таких ракетних установок на 1 мільярд доларів (за тодішнім курсом) в Ірак, Саудівську Аравію, Лівію та Анголу.
Принципова відмінність ASTROS II від M142 HIMARS полягає в тому, що американська система має досконалішу систему управління вогнем, а бразильська може вести вогонь лише побатарейно, при цьому ніяк не уникнути скупчення пускових установок, небезпечних в умовах сучасної контрбатарейної боротьби.
Читайте також: Історія з інженерними військами з КНДР дивна, бо в рашистів є кому будувати фортифікації
Склад машин управління стрільбою для батареї ракетних систем ASTROS II та номенклатура реактивних снарядів до цієї системи, ілюстративна інфографіка від Avibras
Кількість тут також має значення, бо наприклад в строю бразильської армії наразі налічується лише 36 установок ASTROS II різних модифікацій. А далі маємо таку цікаву ситуацію.
Виробником ASTROS II є бразильська оборонна компанія Avibras, котра зокрема протягом останніх двох років веде проект по дозвуковій крилатій ракеті AV-MTC на дальність до 300 кілометрів. Цікаво, що ця КР не тільки демонструвалась на різних виставках, але й успішно проходила випробувальні пуски.
Однак і не менш цікаве те, що ця сама Avibras на даний момент через відсутність замовлень на власну продукцію переживає кризу із масовим скороченням персоналу, накопичує борги, а бразильський уряд уже шукає покупця на цю компанію.
Пуск крилатої ракети AV-MTC з бразильської ракетної системи ASTROS II Mk6, ілюстративне зображення з відкритих джерел
Як пише бразильське видання Folha de S.Paulo, уряд Бразилії розглядає варіант продати компанію Avibras китайській державній оборонній корпорації Norinco, хоча цей варіант несе загрозу прямих санкцій від США. Річ в тім, що на тій же ASTROS II використовується апаратура зв’язку від американської компанії L3Harris, і тут Білий Дім не хоче, щоб американські технології по засобам зв’язку потрапили напряму в руки Китаю.
В перспективі, якщо Бразилія продасть китайцям свого виробника ракетного озброєння, це може взагалі обернутись “відрізанням” цієї країни від доступу до західних оборонних технологій.
Номенклатура реактивних снарядів до ASTROS II, ілюстративне фото з відкритих джерел
Теоретично, логіку дій бразильського уряду тут зрозуміти можна. В штаті компанії Avibras досі перебувають понад 1100 працівників, які понад рік сидять без зарплати, і тут будь-які кроки можуть виглядати виправданими.
Однак в Бразилії був цілком логічний варіант, як завантажити власний ОПК без загроз санкцій від США – дозволити експорт оборонної продукції в Україну. Втім, на цей крок бразильці так і не наважились.
Пуск крилатої ракети AV-MTC з бразильської ракетної системи ASTROS II Mk6, ілюстративне зображення з відкритих джерел
Читайте також: Скільки коштує ракета до ПЗРК Stinger і чому збивати нею щось окрім літаків та вертольотів – розкіш