У переліку озброєння, яке нібито представники міноборони України передали до США міститься величезний перелік озброєння та військової техніки, в якому особливу увагу можливо приділити системі протиракетної оборони THAAD (Terminal High Altitude Area Defense).
Справа в тому, що на відміну від багатьох інших позицій саме THAAD вже підіймався на офіційному рівні. Зокрема про нього ще у вересні 2022 року згадував тодішній міністр оборони України Олексій Резніков, коли мова ще не йшла навіть про отримання Patriot.
Читайте також: Китай показав чергову модернізацію ОТРК “Полонез”, але логіка в цьому не дуже зрозуміла
Й причина потреби у THAAD цілком очевидна – це комплекс який вже відноситься до доволі потужного ешелону протиракетної оборони, який призначений для перехоплення балістичних ракет на дальності до 200 км та на висотах до 100-150 км.
Ця система виробництва Lockheed Martin використовує традиційне для таких цілей кінетичне перехоплення, коли зенітна ракета просто врізається у балістичну, що гарантує її повне знищення.
Ця одноступенева протиракета довжиною 6,1 метра та стартовою вагою 900 кг розвиває швидкість до 8,2 Маха, а для наведення на термінальній ділянці використовує тепловізійний сенсор. У комплекс зазвичай інтегрується по шість пускових, кожна з яких має по 8 ракет.
Протиракета THAAD
Основою комплексу є РЛС AN/TPY-2 з цифровою антенною решіткою площею 9,2 кв. метра, що працює у X-діапазоні (8,55-10 ГГц) яка відповідає за виявлення цілей та наведення на них протиракет. Інструментальна дальність роботи цієї РЛС за різними джерелами охоплює від 1000 до 2000 км.
Ця РЛС працює у секторі близько 120 градусів, тому для всебічного огляду необхідно декілька таких РЛС. Водночас інформація щодо цілей може надходити до THAAD через загальну систему обміну інформацією, наприклад від супутників.
AN/TPY-2
Попри те, що цей комплекс почали створювати ще у наприкінці 80-х з виходом на випробування у 90-х роках, а в експлуатації у США він з 2008 року, THAAD не набув високої поширеності. Окрім США, яка має неоголошену кількість таких систем, його іноземними операторами є лише дві доволі заможні країни – Об’єднанні Арабські Емірати та Саудівська Аравія.
Причиною цього, в першу чергу, є вартість комплексу. Наприклад, Об’єднанні Арабські Емірати у 2011 році закупили дві батареї за 3,5 млрд доларів. У 2022 році за ще 2,24 млрд доларів докупили дві станції управління запуском та дві тактичні станції управління та додаткові 96 протиракет.
У 2017 році Саудівська Аравія отримала дозвіл на закупівлю одразу 44 пускових, 360 протиракет, 16 тактичних станцій управління та 7 радарів AN/TPY-2 з граничною максимальною ціною у 15 млрд доларів.
Часом експорт THAAD ставав предметом вкрай жорстких міжнародних спорів, особливо, коли такі системи хотіла розгорнути країна, що знаходиться поряд з РФ та Китаєм. Наприклад, у 2013 році зацікавленість у THAAD висловила Південна Корея, у 2015 році – Японія, у 2017 році – Тайвань. Жодна з них не завершилась експортом, хоча у Кореї системи THAAD почали розгортати на військових базах США з 2016-2017 років.
Для України звісно потреба у THAAD безумовно існує. Водночас вартість цього комплексу, мала кількість наявних зразків, які розпорошені по закордонних військових базах США – навряд дозволяють говорити про легку можливість його отримання у вигляді допомоги, а також навіть й про можливість закупівлі.
Читайте також: FrankenSAM буде вироблятися в Україні: США передають технології
