Французька Thales Group повідомила про укладання із індійською Bharat Dynamics Ltd угоди щодо постачання першої партії зенітних ракет StarStreak та пускових до них. Ця угода є результатом спільної роботи двох компаній яка розпочалась в інтересах міноборони Індії ще у 2021 році.
Участь індійської компанії пов’язана з обов’язковою локалізацією за програмою Make in India, яка у цьому проєкті сягає до 60%. І за планом саме StarStreak має забезпечити протиповітряну оборону індійського війська на дуже малій дальності, бо його планують використовувати з переносних пускових.
Читайте також: Що саме показали французи, коли збили “шахед” над Червоним морем і чому це не про Mirage 2000-5F
StarStreak
Вартість, об’єм та строк виконання угоди не повідомляється. Але за рахунок цього Індія стає сьомою країною яка має на озброєнні StarStreak, включно із Великою Британією та Україною. Ці системи у незначних кількостях також знаходяться на озброєнні Малайзії, Індонезії, Таїланду та Південної Африканської Республіки.
Необхідно зазначити, що попри те, що StarStreak це британська система і вона була розроблена BAE Systems, її виробництво здійснювалось на спільному підприємстві Shorts Bombardier та Thomson-CSF у Північній Ірландії у Белфасті. Воно у 2000 році було повністю викуплене Thomson-CSF, яке у тому ж році перейменувалось у Thales. І саме там ці ракети й продовжують збирати.
Нагадаємо, що StarStreak є дійсно унікальною зенітною системою, яка має одразу дві головні відмінності. Перша – це система наведення за принципом “лазерна стежка”, коли ракета летить у структурованому лазерному полі, а не на лазерну пляму.
Друга особливість – одразу три керовані стрілоподібні уражаючи елементи, що більше схожі на підкаліберні бронебійні снаряди, які розганяються до швидкості до 3 Маха. Вони мають дуже обмежену бойову частину та мають вибухнути після пробиття корпусу цілі всередині, тобто це про необхідність прямого влучання у ціль.
Україна отримала ці ракети разом із гусеничними ЗРК Stormer HVM, що почали посилювати ЗСУ з літа 2022 року. Але незначна кількість цих систем вочевидь унеможливила часту появу цього комплексу у відео з фронту, на який він останнім часом фігурує лише як засіб протидії російським розвідувальним БПЛА.
Трохи більшої розповсюдженості в Україні набула інша зенітна ракета для цієї ж системи – Martlet, яка хоч і зберіг аналогічну систему наведення є традиційною ракетою зі значно меншою швидкістю. Зокрема використання саме Martlet, яка також відома під назвою LMM, показала себе краще при використанні з ПЗРК.
Водночас якраз особливість наведення за лазерною стежкою й забезпечує високу ефективність таких ЗРК проти дронів. Бо у традиційного рішення з інфрачервоною головкою виникають складності із захопленням БПЛА, які зазвичай мають малу теплову сигнатуру.
Читайте також: Австрія сформує другий танковий батальйон на Leopard 2 за понад 40% річного бюджету на оборону
