Україна має “відпрацьовані експериментальні зразки” ракетного озброєння, яке має дальність 750-1000 км. І зараз мова йде про створення серійного виробництва цих засобів далекобійного ураження.
Про це повідомив радник Офісу Президента України Михайло Подоляк “24 Каналу”, додавши, що для цього планується залучити інвестиції та іноземних зброярів. Додамо, що про існування робіт над ракетою із дальністю навіть понад 1000 км повідомляв й екс-міністр оборони України Олексій Резніков.
Читайте також: Rheinmetall перетворив “міні-танк” Ripsaw на систему ППО з сучасним бойовим модулем
Також вкрай важливо розкласти заяву Подоляка на складові, бо, по-перше, мова йде про “зразки”, а не про “зразок” і саме ракети, а не більш абстрактне “далекобійне” озброєння куди також входять й дрони-камікадзе. По-друге, ці зразки вже відпрацьовані, тобто були застосовані. А розкид дальності у 750-1000 км, скоріш за все означає, що цих зразків, як мінімум два – один на до 750 км, інший до 1000 км.
Зона ураження 1000 км
Й звісно можна перебувати на оптимістичній ноті, мовляв, це абсолютно нові далекобійні ракети, але якщо увімкнути прагматизм, то скоріш за все мова йде про ті речі, які вже відомі.
Ту-141 “Стриж”
Початки можливо з переробленого в ерзац-крилату ракету розвідувального дрона Ту-141 “Стриж”. Вона вже використовувалась у грудні минулого року, при цьому успішно, по авіабазах РФ “Енгельс” та “Дягилево”. І РФ офіційно визнала, що у результаті удару саме “Стрижа” на “Дягилево” було уражено три Ту-22М3.
Ту-141 “Стриж”
Потенційно конвертований Ту-141 “Стриж” може мати дальність якраз до 1000 км та нести, як вже також повідомили у РФ на основі уламків дрона – авіабомбу ОФАБ-100-120, яка встановлюється у ньому замість розвідувальної апаратури у середині корпусу.
Й попри те, що мова йде про конверсію наявних БПЛА, якщо уважно придивитися на Ту-141 “Стриж”, то можливо помітити готову крилату ракету наземного базування. Цей дрон був створений для маловисотного польоту на високих швидкостях за запрограмованим маршрутом і лише питання у тому, чи має він повернутись з розвідувальними даними чи врізатись у ціль з бойовою частиною.
Ту-141 “Стриж”
Більше того, виробництво Ту-141 “Стриж” за радянські часи проходило на “Харківському авіаційному заводі”. Тобто вся конструкторська та виробнича документація на оригінальний дрон є. Це звісно добре знають у Москві, бо його виробництво тривало у Харкові до 1989 року.
Тобто відновлення виробництва Ту-141 “Стриж” вже у якості повноцінної крилатої ракети – реалістичніше ніж створення абсолютно нової розробки.
Але, попри наявність документації є доволі вагома проблема: “Харківський авіаційний завод” – це найбільш проблемне авіаційне підприємство України, яке методично протягом трьох десятиріч знищувалось і було доведено до банкрутства. В результаті чого ще за часи АТО на ньому намагались хоча б якось відновити бодай будь-яке виробництво шляхом випуску траків для бронетехніки.
5В28 від С-200
Другим зразком цілком може бути конвертована зенітна ракета 5В28 для комплексу С-200. Її застосування вже також було зафіксовано, наприклад, по Таганрогу. І хоча у РФ її дальність оцінили у 600 км, цілком можливо, що цей параметр на 150 км більший.
5В28
Документація на цю ракету також може бути в Україні через те, що складові частини ЗРК С-200 також вироблялись на київському заводі “Большевик”, який фізично припинив своє існування ще у 2000-х роках, а юридично у 2021 році, а також у Донецьку на заводі “Точмаш”. Перший займався випуском пускової установки, другий – заряджальної машини.
Будь-яких деталей відносно конвертації 5В28 у ракету “земля-земля” не існує, хоча мова йде про більш ніж складну роботу для того, щоб переробити архаїчну рідкопаливну ракету з бойовоючастиною у 220 кг на квазібалістичну ракету для ударів по землі.
Серійне виробництво
Необхідно усвідомити, що наявність оригінальної документації на виріб 70-х років не означає те, що за нею можливо одразу клепати вироби. Бо одразу виникає перше ж питання – а де взяти комплектацію зразка 70-х років. Тому навіть виходячи з цього мова не йде про відтворення ракет “один в один”, а скоріше розробок на їх базі.
І завжди треба розуміти, що між наявністю концепту, дослідного зразка у металі, дослідного зразка, який пройшов випробування, виробництвом малого темпу та повномасштабним серійним виробництвом – величезні прірви у часі та грошах.
Якщо зараз Україна перебуває на стадії дослідних зразків, які готові до серійного виробництва – попереду ще дві масштабні задачі. В умовах мирного часу початок виробництва малого темпу таких видів озброєння, як ракети – це декілька років. Перехід на широкий випуск – ще “плюс” пару років. І це за відсутності глобальних проблем.
Чи можливо його прискорити – в так, але це дійсно має бути стратегічним державним проєктом, який можливо прискорити за рахунок отримання вже готових основних компонентів виготовлених на замовлення на іноземних майданчиках. І саме на це вочевидь й робиться ставка.
Читайте також: ЦАХАЛ вперше з 2006 року стріляв по ХАМАСу із M270: скільки таких систем має Ізраїль
