Як діяти екстреній медичній службі під час повітряних тривог? Голубовська запропонувала рішення

Як діяти екстреній медичній службі під час повітряних тривог? Голубовська запропонувала рішення

Фахівець закликала вважати медиків екстрених служб такими ж захищеними, як і співробітників ДСНС, та розробити спільні плани дій

Українські медики екстреної допомоги під час повітряних тривог стикаються з дилемою власної безпеки та необхідністю надавати допомогу пацієнтам. Для вирішення цієї проблеми потрібні узгоджені протоколи дій та належне забезпечення захисту бригад. Таку думку висловила професорка Ольга Голубовська, керівниця кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, заслужений лікар України, в розмові з «Главкомом».

Голубовська акцентувала на протиріччі, з яким стикаються працівники екстреної медичної допомоги. За її словами, чинні нормативні акти покладають на медичних працівників обов’язок самостійно дбати про свою безпеку. Водночас бригади продовжують виїжджати на виклики навіть під час повітряних тривог.

«Найбільш тривожним є те, що, згідно з нашими нормативними документами, медики зобов’язані самостійно забезпечувати власну безпеку. При оголошенні повітряної тривоги всім рекомендують перебувати в укриттях. Отже, вони теж повинні залишатися в укритті та не виїжджати. Але вони їдуть. Я саме про це й говорю: “швидкі” виїжджають. Але якщо в цей час медиків уразить ракета, згодом може виявитися, що «вони самі винні», тому що «не мали права виїжджати». Були такі випадки, коли родичі загиблих зверталися за виплатами і отримували відповідь, що медики повинні були подбати про власну безпеку», – розповіла професорка.

На думку Голубовської, медиків екстрених служб слід прирівняти до співробітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій стосовно питань захисту. «Я вважаю, що медиків екстрених служб у плані захисту потрібно ставити в один ряд із працівниками ДСНС. Вони виконують свою роботу в умовах, які за визначенням є небезпечними. І мова йде не лише про фінансові компенсації. Необхідна градація загроз, потрібні спільні протоколи Міністерства охорони здоров’я, ДСНС, Збройних Сил України та військових адміністрацій, а також безпечні маршрути для бригад», – запропонувала Голубовська.

Професорка також наголосила на необхідності забезпечення працівників екстрених служб спеціальними засобами індивідуального захисту. «Зверніть увагу, що відбувається під час нападів на Київ та інші міста: страждають працівники екстрених служб. Навіть базові засоби захисту – спеціальні навушники для запобігання акустичній травмі – повинні бути частиною їхнього оснащення.

А яка ситуація зараз? Людина їде надавати допомогу іншим, ризикує життям, а держава не надала їй чіткої відповіді: що їй робити під час повітряної тривоги, який захист їй доступний і що отримає її родина в разі її загибелі. Це демотивує людей. Вони ж обговорюють усе між собою, бачать, що стається з їхніми колегами. І після цього ми ще дивуємося, чому люди не прагнуть залишатися в сфері екстреної медицини», – зазначила Голубовська.

Нагадаємо, професорка Ольга Голубовська в інтерв’ю «Главкому» висловила критику щодо наслідків медичної реформи для служб екстреної та невідкладної допомоги. На її думку, принцип «кошти йдуть за пацієнтом» не може бути застосований до служб, які повинні бути готові надавати допомогу людині будь-якої миті, незалежно від кількості пацієнтів.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *