Вчені знайшли свідчення канібалізму у давній Європі © The Trustees of the Natural History Museum, London Він був поширеною похоронною практикою у представників мадленської культури.
Ритуали, за допомогою яких люди прощаються з покійними, змінювалися з часом та відрізнялися у різних регіонах. Але одна практика, яка вважалася доволі рідкісною, ймовірно, була більш поширеною, ніж вважалося, повідомляє Science Alert.
Новий аналіз останків, виявлених на території Північної Європи, передбачає, що канібалізм у минулому був нормальною культурною практикою, поширеною набагато більшою територією, ніж вважалося.
Люди, які населяли Європу близько 15 тисяч років тому, були відомі як мадленська культура. Нові відкриття показали, що канібалізм був широко поширеною похоронною практикою для них.
«Замість того, щоб ховати своїх мерців, ці люди їх їли. Ми інтерпретуємо свідчення того, що канібалізм неодноразово практикувався по всій північно-західній Європі протягом короткого періоду часу, оскільки ця практика була частиною дифузної поховальної поведінки серед мадленських груп. Це саме собою цікаво, тому що це найдавніше свідчення канібалізму як похоронної практики», — заявила палеоантрополог Сільвія Белло з Музею природної історії в Лондоні.
Незважаючи на руйнівний вплив часу, мадленська культура залишила по собі досить багаті свідчення розвиненої культури та технологій, зокрема артефакти з каменю та кістки. Виявлено також було багато людських останків.
Але про похоронні практики представників цієї культури відомо було мало. Але, наприклад, кістки з печери Гофа в ущелині Чеддер вказали на практику канібалізму.
Вважалося, що канібалізм зустрічався у людей дуже рідко. Але розкопки в інших комплексах мадленської культури вказують на те, що печера Гофа, швидше за все, не була чимось винятковим.
У ході дослідження вчені вивчили літературу у пошуках свідчень про існування канібалізму по всій Європі. Аналіз включав не лише мадленську культуру, а й представників епігавретської культури, які жили на південному сході Європи.
Дослідники вивчили 59 пам’яток як мадленського, так і епіграветського періоду. Вони знайшли докази похоронної практики у 25 із цих місць. У 10 із цих місць мертві, схоже, були поховані та залишені у спокої.
Але в 13 похованнях на кістках залишилися сліди посмертних маніпуляцій – порізи та сліди зубів, пов’язані з обробкою та вживанням у їжу, а також «перепрофілюванням» кісток у інструменти та посудини. Сюди відносяться чашки та миски, виготовлені з людських черепів. На двох ділянках, що залишилися, знайшли свідчення як звичайних поховань, так і канібалізму.
При цьому всі свідчення канібалізму були знайдені в ділянках мадленської культури.
«Той факт, що ми виявляємо, що канібалізм часто практикувався неодноразово протягом короткого періоду часу, на досить локалізованій території та виключно людьми, що належать до мадленської культури, означає, що така поведінка була широко поширена мадленською культурою, і, отже, сама по собі була поховальною поведінкою», – заявив співавтор дослідження Вільям Марш.
Вчені також провели генетичний аналіз кісток, пов’язаних із різними обрядами. Виявилося, що культура, яка ховала своїх покійних, генетично відрізнялася від культури, яка їх з’їдала. Наявні дані також свідчать про те, що епіграветська культура проіснувала на кілька тисяч років довше, ніж мадленська. І поховання стало домінуючим засобом поводження з померлими.
Раніше вчені виявили давню кістку, яка вказала на те, що хтось відрізав ногу давнього гомініду та з’їв її. Останки, знайдені в Кенії, можуть бути найдавнішим свідченням канібалізму у давніх гомінідів.