© Getty Images Колись вважалося, що діти не зберігають спогадів своїх ранніх років.
Ранні роки життя людини являють собою фазу швидкого розвитку, але нам часто важко пригадати будь-які чіткі спогади з цього часу. Це явище називають дитячою амнезією. Однак нещодавнє дослідження показало, що мозок немовлят дійсно створює спогади, як повідомляє Science Alert.
Водночас, причина, яка стоїть за проблемою пригадування цих спогадів у дорослому віці, залишається темою для подальшого дослідження.
«Мене завжди інтригувала ця загадкова порожнеча в наших особистих оповіданнях», — заявив Нік Терк-Браун, професор психології Єльського університету та головний дослідник дослідження.
Приблизно у віці одного року діти переживають важливі етапи навчання: вони розвивають мовні навички, починають ходити та розуміти соціальні стосунки. «Проте ми не зберігаємо спогадів про ці випадки — отже, існує певна невідповідність між цією дивовижною здатністю до адаптації та нашою здатністю до навчання», — зазначив дослідник.
Зигмунд Фрейд, піонер психоаналізу, висунув теорію про те, що ранні спогади підлягають витісненню, хоча сучасна наука здебільшого відкидає ідею активного процесу витіснення. Натомість сучасні теорії підкреслюють роль гіпокампу, ділянки мозку, необхідної для епізодичної пам’яті, яка не повністю дозріла в дитинстві.
Турк-Браун вирішив зосередитися на результатах попередніх досліджень поведінки. Оскільки немовлята не можуть вербалізувати свої спогади, вони не можуть їх сформулювати. Однак вони схильні дивитися на знайомі предмети протягом тривалого часу.
Недавні дослідження на гризунах, які відстежували нейронну активність, також показали, що енграми — клітинні візерунки, які зберігають спогади — розвиваються в дитячому гіпокампі, але згодом стають недоступними, хоча їх можна штучно активувати за допомогою методу, який використовує світло для стимуляції нейронів.
У цьому дослідженні група дослідників досліджувала мозок 26 дітей, половина з яких була віком до одного року, а інша половина старше. Спочатку їм показували зображення облич, сцен або предметів. Згодом, після перегляду різних зображень, їм знову відображалося зображення, яке бачили раніше, поряд із новим.
Проаналізувавши мозкову активність, пов’язану з успішним кодуванням пам’яті, порівняно з кодуванням забутих зображень, дослідники підтвердили, що гіпокамп бере участь у формуванні пам’яті з раннього віку. Це було очевидно в 11 з 13 немовлят старше одного року, тоді як у дітей молодше одного року це не спостерігалося. Дослідники також виявили, що немовлята, які перевершили завдання на пам’ять, демонстрували підвищену активність гіпокампу.
«З наших висновків ми можемо з упевненістю стверджувати, що немовлята мають здатність кодувати епізодичні спогади в гіпокампі, починаючи приблизно з однорічного віку», — зауважив Терк-Браун.
Раніше вчені стверджували, що карнозна кислота, яка міститься в розмарині та шавлії, може допомогти в боротьбі з хворобою Альцгеймера. Він уже був визнаний своїми антиоксидантними та протизапальними властивостями, хоча в чистому вигляді він нестабільний.
