© Chinese Academy of Sciences Місія спрямована на дослідження нейтронних зірок та чорних дір.
Космічний апарат Einstein Probe (Зонд Ейнштейна) Китайської академії наук (CAS) готовий до запуску у січні 2024 року, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA).
Оснащений новим поколінням рентгенівських приладів з високою чутливістю та дуже широким оглядом, цей апарат досліджуватиме небо та шукатиме потужні вибухи рентгенівського випромінювання, що виходять від загадкових небесних об’єктів, таких як нейтронні зірки та чорні діри.
Зонд Ейнштейна – це спільна робота CAS з Європейським космічним агентством та німецьким Інститутом позаземної фізики Макса Планка (MPE).
В обмін на внесок у розвиток цієї місії та визначення її наукових цілей, ESA отримає доступ до 10% даних, отриманих в результаті спостережень Einstein Probe.
Einstein Probe оснащений новим поколінням приладів з високою чутливістю та можливістю спостереження великих ділянок неба: Wide-field X-ray Telescope (WXT) і Follow-up X-ray Telescope (FXT).
WXT має оптичну модульну конструкцію, що імітує очі омара, та використовує інноваційну технологію Micro Pore Optics. Це дозволяє приладу фіксувати 3600 квадратних градусів (майже десяту частину небесної сфери) за один знімок.
На відміну від зірок, які всіюють наше нічне небо і надійно позначають сузір’я, більшість космічних об’єктів, що світяться в рентгенівському діапазоні, дуже мінливі. Вони то яскравіші, то тьмяніші, і в багатьох випадках з’являються на короткий час, а потім зникають надовго або назавжди.
Рентгенівське випромінювання пов’язане зі зіткненнями нейтронних зірок, вибухами наднових, падінням матерії на чорні діри або надщільні зірки, а також з викидом високоенергетичних частинок з дисків палаючої речовини, що обертаються навколо таких екзотичних та загадкових об’єктів.
Тим часом NASA анонсувало перший політ космічного корабля Dream Chaser до МКС.