Як воїни проходять реабілітацію / Колаж 24 Каналу
У медичних закладах Державної прикордонної служби фахівці – лікарі, реабілітологи та психологи – щодня працюють над тим, аби українські військовослужбовці повернулися до повноцінного життя, як в матеріальному, так і в переносному значенні. Кожен крок до відновлення вимагає значних зусиль та незламної волі.
Саме тут чимало захисників заново вчаться ходити, долають фізичний біль, позбуваються тривожності та безсоння. Про виняткову силу духу наших героїв та людей, які допомагають їм повернутися до активного життя, розкриє 24 Канал у рамках телепрограми “Кордон.UA”.
Лікування воїна – це не тільки поставити правильний діагноз
Більшість військовослужбовців потрапляють до шпиталю після серйозних бойових поранень. Для полегшення болю застосовується апаратна фізіотерапія. Магнітні, вакуумні, лазерні та ударно-хвильові процедури є ключовим етапом реабілітації. Вони сприяють покращенню чутливості тканин та розм’якшенню рубців.
Фізична терапія є доволі складним етапом відновлення після значних ушкоджень. Для того, щоб фізичні вправи приносили менше дискомфорту, апаратні методики є надзвичайно важливими.
Не користуєтесь Telegram? 24 Канал є у WhatsApp. Підпишіться і читайте перевірені новини Додати
Вони підготовлюють пацієнта до подальшої роботи з фізіотерапевтом. Для того, щоб пацієнт відновився, працює велика команда. На мою думку, щоб кінцівки краще розроблялися, ми мусимо ретельно підготувати пацієнта. Для цього у нас працює масажист, аби привести м’яз у тонус, який надалі буде розроблятися,
– зазначила лікарка з фізичної та реабілітаційної медицини Олеся Ковальчук.
Вона додала, що у медичному закладі функціонують медсестри в бальнеологічних відділеннях, де пацієнти також отримують процедури для розслаблення м’язів. Це своєрідна підготовка до подальших занять з фізичним терапевтом. Також працюють психологи, які допомагають боротися з больовими відчуттями та безсонням.
Медичні працівники зазначають: сучасне лікування — це не лише точна діагностика, а й глибоке розуміння стану пацієнта, його емоцій та надання підтримки у найскладніші моменти. Саме тому в роботі лікаря професіоналізм та людяність є невіддільними.
“Бути спеціалістом лише з одного напрямку – неможливо. Тому, коли до нас звертаються не лише військовослужбовці, але й цивільні особи, ми мусимо бути психологами: бачити їхній настрій, їхній загальний стан, розуміти причину захворювання, що привело їх до нас. Під час огляду цей аспект є надзвичайно важливим”, – підкреслив начальник фізіотерапевтичного відділення Ігор Брусніцин.
Міг пройти лише 10 метрів: про реабілітацію прикордонника Миколи
Лікар-невропатолог Манасов Максуд пояснює, що чим менш виражена фізична травма, тим сильнішою може бути психологічна. Коли людина має серйозне фізичне ушкодження, її увага зосереджена виключно на ньому, і вона не думає про інше. Однак, коли військовослужбовець постійно повертається думками до моменту отримання поранення, навіть якщо воно некритичне, це погіршує його психологічний стан.
Піклування медиків відчув на собі й прикордонник Микола. Вже понад пів року військовий одужує після поранення. Внаслідок мінно-вибухової травми, отриманої під час боїв на Херсонщині, чоловік втратив кінцівку.
Евакуація тривала всю ніч… Побратими несли мене на собі під ворожими дронами, попри роботу РЕБ, який потребував вимкнення. Це тривало всю ніч. Автомобіль прибув о 5:30 ранку, а поранення я отримав о 20:30. Херсонщина – це польові дороги, лісосмуги, зруйновані села, ніч, – це був неймовірно складний досвід. Через нічні камери на дронах ми пересувалися виключно за командою, за зв’язком,
– пригадав поранений захисник.
Після численних операцій розпочався його шлях відновлення. Спочатку навіть кілька метрів давалися Миколі з великим зусиллям через сильний біль і виснаження. Сьогодні те, що раніше здавалося неможливим, стало частиною його нового життя.
Коли я потрапив сюди, я майже не міг ходити на милицях через сильний дискомфорт. Зараз я звикаю до протеза. Раніше пересування територією було складним, а тепер я рухаюся без проблем. Я проходив приблизно 10 метрів і зупинявся, а зараз це для мене не становить труднощів,
– підкреслив Микола Коваль.
Окупація рідного Херсона стала для нього періодом глибоких переживань. Після цього досвіду, боєць вирішив долучитися до лав прикордонників. Він більше не міг залишатися осторонь, адже, за його словами, вдома кожна допомога є надзвичайно цінною.
“Я перебував у Херсоні під час окупації, і після його звільнення я зрозумів, що більше ніколи не допущу окупації. Найпростіший спосіб для мене – це піти захищати свою землю. Це було моє бажання – служити саме вдома, тому що вдома зараз дуже багато роботи”, – наголосив прикордонник.
Досвід українських лікарів уже переймають за кордоном
Наразі реабілітація в Україні базується на сучасних підходах та інноваційних методах відновлення військовослужбовців. Методи лікування після бойових травм, що застосовуються українськими медиками, стають цінним досвідом і для їхніх закордонних колег.
“Міжнародна спільнота переважно працює з пацієнтами, які отримали травми в побуті або внаслідок нещасних випадків, як-от ДТП чи падіння… Але наш досвід – лікування та реабілітації військових – є дуже важливим для них. Адже ті підходи, методики, які ми розробляємо, та питання, які ми обговорюємо, – вони можуть побачити лише завдяки нам”, – зазначив начальник фізіотерапевтичного відділення Ігор Брусніцин.
Медики розповіли про реабілітацію поранених: дивіться відео
Тому плідна співпраця через проєкти, що реалізуються по всій Україні, а також через державні програми, сприяє обміну знаннями та розробці новітніх методик реабілітації.
У стінах цього медичного закладу немає випадкових людей чи байдужого ставлення. Кожен пацієнт – це військовий, який заплатив високу ціну. Тому для медиків кожен день – це не просто робота, а безперервна боротьба за відновлення, де важливі як точність, так і терпіння, і людське тепло. Тут повертають не лише фізичне здоров’я – тут повертають здатність повноцінно жити далі.
По-перше, я дав клятву Гіппократа, а по-друге, я склав присягу. В обох випадках є рядки, які говорять про те, що я буду допомагати людям. Незалежно від того, військовий стан чи мирне небо над головою, завдання медиків – допомагати людині з її проблемою, з її недугою,
– підсумував Ігор Брусніцин.
Варто зазначити, що належна реабілітація є ключовим фактором для повернення військовослужбовця до нормального життя. У медичних установах, як правило, приділяють увагу не лише фізичному відновленню, а й психологічному, організовуючи різноманітні творчі заняття для ветеранів. Наприклад, в одному зі шпиталів діють гуртки з рукоділля та живопису. Це допомагає пораненим бійцям розробляти кінцівки та відновлюватися.
Джерело: www.24tv.ua