Відкриття Алеї Героїв на Троєщині викликало обурення у родин загиблих захисників. Люди назвали бетонні споруди «ганьбою і кошмаром» та вимагають від влади дослухатися до їхніх вимог.
Відкриття Алеї Героїв у Києві призвело до серйозного скандалу
У Києві розгорівся гучний скандал довкола Алеї Героїв, урочисто відкритої у вівторок, 30 червня, в Деснянському районі. Значна частина громадськості висловлює невдоволення як місцем розташування алеї, так і її зовнішнім виглядом. Коротко кажучи, мешканці називають меморіал «соромом та жахливим видовищем», а деякі навіть плакали від такого способу вшанування пам’яті. Люди переконані: якщо пам’ять про загиблих воїнів увічнюється подібним чином, краще відкласти це до завершення війни.
Скандал на Троєщині набирає обертів. Рідні полеглих оборонців пояснюють, чому саме їх не влаштовує таке вшанування пам’яті.
Причини відмови родичів загиблих воїнів від участі в проєкті
Для Людмили Король загиблий на війні племінник був близький як рідний син. Родина протягом двох років активно підтримувала бійця на фронті. Потім ще два роки вони відчайдушно шукали його, оскільки племінник вважався зниклим безвісти. Героя вдалося поховати лише у квітні поточного року. Людмила взялася за збереження пам’яті про загиблого: зверталася до школи, де навчався племінник, з пропозицією встановити там пам’ятну дошку, а згодом і до будинку, де він проживав.
Дізнавшись про облаштування офіційної Алеї Героїв на Троєщині та побачивши бетонні стовпи на території місцевої РДА, родина відмовилася надавати фотографію свого героя.
«Люди, які втратили близьких на війні, живуть спогадами про них, адже цей біль дуже глибокий, — ділиться Людмила Король з ТСН.ua. — Коли я побачила ці бетонні опори, то перебувала у шоці кілька днів. У РДА нам запевняли, що це „робочий процес“ і до відкриття все виглядатиме інакше. Однак нічого не змінилося, нас просто ввели в оману. Це справжній жах і сором. Фото мого племінника на Алеї відсутнє, бо, побачивши це жахливе видовище, ми відмовилися його надавати».
Жінка наголошує, що родичі загиблих мешканців Троєщини не мають наміру мовчати і боротимуться за гідне увічнення пам’яті своїх героїв.
«Ми об’єдналися і продовжимо боротьбу. Проти Алеї в такому вигляді вже виступають 200 жителів. Багато хто навіть не знав про відкриття меморіалу. Побачивши мою публікацію в соцмережах перед відкриттям, чимало людей були шоковані та також висловилися проти. Були навіть ті, хто бажав зняти фотографії своїх рідних з «опор» ще до церемонії відкриття. Однак вони надійно закріплені клеєм, і зняти їх можливо лише за допомогою лома. За два дні до відкриття одна жінка намагалася подати заяву з вимогою не розміщувати її фотографію на опорі, але їй відмовили, повідомивши: „пізно, фото там буде висіти“», — розповідає жінка.
Ігнорування загальнонаціональної скорботи та втеча голови РДА
У багатьох присутніх на церемонії склалося враження, що їх обдурили. Під час урочистостей присутні зберігали мовчання, але поведінка керівництва викликала обурення. Голова району Максим Бахматов оголосив власну хвилину мовчання, але коли весь Київ о 9:00 завмер у загальнонаціональній скорботі, він продовжив свою промову.
За словами Людмили Король, після завершення офіційної частини люди не змогли стримати емоцій. Вони почали голосно висловлювати своє невдоволення та ставити гострі запитання голові району щодо опор та розміщених на них фотографій. До дискусії долучилися й журналісти, проте пан Бахматов просто втік від громадськості.
«Коли родичі зверталися для оформлення заяв на Алею Слави для своїх героїв, їм було представлено два варіанти майбутнього меморіалу: варіант з бетонними опорами, але зовсім іншої форми та з іншими місцями для фото, а також варіант з банерами, — нагадує Людмила Король. — Чиновники хвалили бетонний варіант, стверджуючи, що він довговічний та надійніший, на відміну від недовговічних банерів. Звісно, люди погоджувалися на довговічний варіант з опорами. Саме тому родичі, які прийшли на відкриття алеї та побачили це жахливе бетонне видовище, не могли стримати сліз від розпачу та сорому. Їм були показані зовсім інші ескізи цих опор!».
Дефекти бетону та неправильне зазначення військових звань
Мешканці Троєщини виділяють кілька найболючіших проблем новоствореної Алеї:
-
Форма конструкцій: Опори, на яких розміщено фотографії, мають вигляд найдешевших будівельних паль або звичайних бордюрів, вертикально вкопаних у землю. На них вже помітні патьоки, темні та зелені плями, місцями бетон навіть відколовся. Крім того, вони значно вужчі, ніж було вказано в затвердженій концепції, яку демонстрували людям. Це більше нагадує покинуте будівельний майданчик, ніж меморіал.
-
Неякісні чорно-білі фотографії: Знімки викликають гнітючі асоціації, хоча родичі очікували побачити великі кольорові портрети. Більше того, сам друк виявився бракованим — на деяких обличчях помітні плями, у когось вони навіть на зубах. У РДА таке рішення пояснили тим, що мати одного з загиблих мала лише чорно-біле фото сина, тому вирішили зробити всім однаково.
«Це повна нісенітниця, адже ми живемо не в 1945 році, — обурюється Людмила. — Сьогодні будь-яка програма може перетворити чорно-біле фото на кольорове. Тій жінці, яка втратила сина, було б навпаки приємніше бачити його на кольоровій фотографії. А це можна було зробити, якби було бажання. Нам повідомили, що фотографіями для Алеї займалася людина, яка не дуже розуміється на технологіях ШІ, але добре знає, з якого боку на фото мають бути шеврони та нагороди. Ось такий рівень підготовки меморіалу!».
-
Плутанина в підписах: Під фотографіями, за словами Людмили, панує хаос. У когось зазначено «рядовий», хоча такого звання в українській армії офіційно не існує (є звання «солдат»). У багатьох загиблих не вказані позивні, у когось лаконічно зазначено «командир», але без уточнення, чим саме командував військовий. Голова району Максим Бахматов пообіцяв, що, можливо, на опорах з’являться QR-коди, проте люди старшого віку не вміють ними користуватися і віддають перевагу читанню інформації безпосередньо на стелі.
Недалекоглядність планування та невдале розташування
На даний момент у районі нараховується понад 853 захисники-деснянці, які повернулися «на щиті». Проте на встановлених скандальних опорах вдалося розмістити лише 209 фотографій.
«Ми підрахували: якщо чиновники продовжать ці бетонні опори-палі до кінця клумб, то там поміститься інформація про 550–600 захисників, а куди вони розмістять ще понад 250? — підкреслює Людмила Король. — Це свідчить про недалекоглядність посадовців, які навіть не розуміють суті справи, за яку взялися. Потрібно було все ретельно прорахувати та продумати. Зрештою, хоча б усвідомлювати, що війна ще не закінчилась і, на жаль, загиблі ще будуть».
Найбільше родичів обурює те, що алею фактично «заховали» від очей у парковій зоні, хоча перед будівлею РДА є багато вільного та видного місця.
«Опори з фотографіями розмістили там, де гуляють мами з дитячими візочками, проводяться різноманітні розважальні заходи, де збирається молодь. Там вже зараз, поруч з обелісками, аніматори у костюмах тварин танцюють з дітьми. Тобто це перетвориться на «танці на кістках» — хтось прийде вшанувати пам’ять героя, а збоку лунатиме музика і танцюватимуть люди. Ми вже навіть не проти опор, але нехай вони будуть біля самої будівлі РДА — на видному місці», — додає Людмила.
Позиція КМДА: проєкт не був погоджений
Олександр Свистунов, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА, офіційно повідомив:
-
Проєкт не надходив на розгляд: До профільного Департаменту КМДА не надходило жодних проєктних матеріалів, концепцій чи візуальних рішень щодо Алеї Героїв у Деснянському районі.
-
Думку родин проігноровано: У КМДА відсутня інформація щодо того, чи враховував замовник (РДА) позицію сімей загиблих воїнів та ветеранської спільноти.
-
Заклик до професійного підходу: Олександр Свистунов наголосив, що районні адміністрації ухвалюють такі рішення самостійно, проте створення меморіальних просторів потребує особливої відповідальності. До розробки обов’язково слід залучати професійних архітекторів, урбаністів, митців, а самі ініціатори мають отримувати консультації уповноважених органів задля гармонійної інтеграції меморіалів у міський простір.
Таємний кошторис та вимоги громади
Сума, витрачена на облаштування об’єкта, досі залишається невідомою. Голова району пояснював мешканцям, що державних коштів не виділялося, а меморіал звели за кошти меценатів та підприємців. Він також особисто оголосив збір коштів на Алею від благодійників.
«На відкритті нам не було представлено ані кошторису, ані меценатів, які фінансували будівництво. Нас просто уникають. Хоча ми, як родини героїв, були готові самостійно профінансувати роботи на 30%, 50% чи навіть на 100%. Натомість, побачивши хвилю невдоволення, Максим Бахматов почав заявляти, що концепція ще не завершена, там нібито має з’явитися ще якийсь „цоколь зверху“, а остаточне відкриття Алеї нібито відбудеться 15 липня», — зазначає Людмила.
За її словами, громада налаштована рішуче і вимагає повної зміни концепції Алеї, взявши за приклад Голосіївський район.
«Там пам’ять воїнів увічнено великими кольоровими портретами на якісному оргсклі, де на кожному такому банері розміщено по 5 кольорових фотографій з підписами. Тому родичі загиблих вимагають демонтувати бетонні опори та облаштувати простір на видному місці біля РДА у тому вигляді, який відповідає баченню сімей героїв», — зауважує Людмила Король.
Деснянська РДА не знайшла часу для коментарів
ТСН.ua звернувся до пресслужби Максима Бахматова з проханням надати коментар щодо всіх гострих питань, які хвилюють містян стосовно Алеї Героїв.
Спочатку було надано згоду на коментар, а потім повідомлено, що розмови не буде.
«Офіційна позиція буде оприлюднена в наших каналах — її можна використовувати як цілісний коментар у матеріалі», — повідомили у пресслужбі голови Деснянської РДА.
Однак, офіційна позиція на момент публікації матеріалу так і не була представлена.
Коментарі (1) Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати smi3144 07:37, 2026.07.03 Скоріше за все – просто баблишко відмили… 0 0 Відповісти