“Лісник” та його “Спалах”: інноваційна система розмінування використовує в 20 разів менше пластиду 15.04.2025 11:46 Укрінформ На Харківщині військовослужбовці використовують накопичувальні пристрої, компоненти яких виготовлені за допомогою 3D-принтера.
Військовий з Рівненщини розробив модульну кумулятивну систему «Спалах», взявши за основу аналогічні іноземні пристрої. Ця система ефективно нейтралізує вибухонебезпечні об’єкти (ВОП), гарантуючи, що їхні осколки знаходяться на відстані кількох метрів. Причому потрібно значно менше пластиду — у 20 разів менше.
Командир інженерно-саперного взводу Андрій, відомий під позивним «Лісник», поділився з журналістами враженнями про роботу кумулятивного способу.
ПІД ВПЛИВОМ БРИТАНСЬКОГО ПРИСТРОЮ
Прослуживши в армії майже два з половиною роки після кар’єри в лісовому господарстві, він тепер відданий своїм військовим обов’язкам і просуванню своєї системи, не маючи наміру повертатися до цивільного життя. Дефіцит вибухівки та бажання посилити саперні операції спонукали його до «творчого» підходу.
– Перший мій досвід розмінування припав на Миколаївську область. Ми зіткнулися з подвійним викликом: обмежені запаси тротилу, а також потреба утилізувати значну кількість різних типів боєприпасів. Згодом я продовжив навчання за кордоном, де британський інструктор продемонстрував пристрій для розмінування, який я потім використав як план для модифікацій. Я заглиблювався в літературу, в тому числі в тексти радянських часів. Півтора року я зосереджувався на розробці цієї системи. Це не складно; принципово базується на простій фізиці: використання кумулятивних методів для спалювання або знешкодження боєприпасів, – пояснює військовослужбовець.
“Лісник”
Він уточнює, що при традиційному способі ураження, наприклад, 152-міліметровому артилерійському снаряді, як правило, потрібно 0,8-1 кг тротилу, тоді як для кумулятивного пристрою вистачає лише 50 грамів.
Більша частина конструкції пристрою складається з пластику, лише накопичувальна воронка виготовлена з міді. Сапер відміряє необхідну кількість вибухівки, запресовує її в корпус пристрою та кріпить ніжки. При детонації кумулятивний струмінь проникає всередину боєприпасу, утворюючи пробоїну шириною до сантиметра, і спопеляє вибухівку.
Різниця між «Flash» і «Flash+» полягає в кількості використовуваного пластиду.
Уламки ЛІТАЮТЬ НА 10, А НЕ 1000 МЕТРІВ
Кумулятивний спосіб здатний знешкоджувати широкий спектр боєприпасів, від протипіхотних мін «Пелюстка» до керованих бомб, наголошує військовослужбовець.
– Приблизно три місяці тому ми знешкодили КАБ у Харківській області. Він наблизився до наших укріплень, не здетонувавши. Ми не могли транспортувати його на полігон через близькість ворожих сил, тому вирішили «розбити» КАБ на складові, для цього знадобилося всього 50 грамів вибухівки, – розповідає «Лісник».
Його взвод успішно знешкодив цим методом понад 500 вибухових пристроїв.
– Бувають випадки, коли снаряд необхідно знищити на місці, щоб запобігти детонації під час транспортування, яка може поставити під загрозу саперів і завдати значних збитків. Наприклад, будівля може бути на відстані п’яти метрів. Кумулятивний спосіб здетонує ВНП, не завдавши значних ушкоджень, як стандартний вибух, – наголошує Андрій.
Докази цього можна побачити на полігоні: сапери збирають уламки, які подолали лише десять метрів, тоді як звичайні боєприпаси часто розкидають уламки на відстані понад кілометр. Оболонка VNP, в якій використано мінімальну кількість пластиду, залишається цілою, при цьому солдат витягує невеликі залишки вибухівки з просвердленого отвору. Цей безпечно очищений метал можна переробити або повністю утилізувати. Навпаки, боєприпаси, знешкоджені більшою кількістю пластиду, розбиваються на значні фрагменти, залишаючись порівняно небагато.
– Після стандартного вибуху буде сильний вибух і величезна кількість дрібних уламків, що зробить очищення території тривалим процесом.
«Спалах» і «Спалах+» пройшли випробування та отримали офіційну кодифікацію Міністерства оборони, що дозволяє їх офіційну закупівлю.
Источник: www.ukrinform.ua
