Морські леопарди, морські слони, пінгвіни та рожевий єдиноріг є серед постійних мешканців Антарктиди — за винятком, звичайно, іграшкового єдинорога.
«Моя донька подарувала мені це перед тим, як я вирушив в експедицію. Це служить моїм талісманом», – ділиться 37-річний Єгор Звержинський з Кременчука Полтавської області , який трохи більше місяця тому розпочав свою роботу дизельним електриком на дослідницькій станції «Академік Вернадський» у складі української полярної дослідницької групи.
ВІДЕО ДНЯ
«Ми «полюємо» на китів з науковою метою»
Єгор часто згадує про свій далекий дім, що знаходиться за понад 15 000 кілометрів, на невеликому острові Галіндез у Західній Антарктиді, через регулярні повітряні тривоги. Він постійно тримає активним додаток, який відстежує потенційні загрози для свого рідного міста. У ці моменти він часто звертається за підтримкою до своєї родини, якщо дозволяє час. Його обов'язки, як і всієї команди, не обмежені жодним суворим графіком.
Єгор Звержинський виконує свої обов'язки дизельного електромонтера на станції «Академік Вернадський».
— Моя роль разом із системним механіком Юрієм полягає в тому, щоб забезпечувати належне обслуговування обладнання та усувати будь-які несправності, які можуть виникнути на станції, — пояснює Єгор, який раніше працював на заправках «Укрнафти». — Я безпосередньо відповідаю за працездатність дизель-генераторів, які працюють по черзі: я вимикаю один і одразу запускаю інший. Технічне обслуговування проводиться регулярно. Іноді я згадую одягнути рукавички лише після того, як відгалужувачі увійшли. Спочатку холоду не відчуваєш, як сонця. Однак клімат тут зовсім інший, ніж в Україні. Перед тим, як вийти з заправки, обов’язково нанесіть сонцезахисний крем, щоб захистити шкіру від ультрафіолетового випромінювання, а для захисту очей — окуляри.
РЕКЛАМА
Обов'язки Єгора також включають перевезення вчених (біологів, метеорологів) на сусідні острови на невеликих човнах, де вони проводять різні спостереження.
— Інколи ми з Зоєю Швидкою, біологом з Києва, «полюємо» на китів для досліджень, — продовжує він. — Вона використовує спеціалізоване обладнання — арбалет — щоб отримати у них біопсію. Цей метод перевірений міжнародною науковою спільнотою і не становить жодної небезпеки для ссавців. Мені доводиться підпливати на відстань десяти метрів від величезної істоти. У цей момент у мене різко піднімається адреналін.
Полярна станція «Академік Вернадський» РЕКЛАМА
До складу 30-ї Української антарктичної експедиції, яку очолює досвідчений полярний дослідник і метеоролог Олександр Полудень, входять 13 учасників: 4 жінки та 9 чоловіків. Серед них 8 науковців (3 метеорологи, 3 біологи, 2 геофізики) та 5 членів команди життєзабезпечення (системний адміністратор, дизельний інженер, механік, лікар та кухар). Троє з них родом з Полтавської області, зокрема Єгор Звержинський, 33-річна лікарка Юлія Тихонович з Гадяча та 48-річна кухарка Олена Лещенко з Полтави. Вони прибули до Академіка Вернадського 15 березня.
— Мета експедиції — проведення наукових досліджень клімату, геофізичних процесів, біорізноманіття та стану океану в Антарктиді, а також забезпечення безперебійної роботи станції «Академік Вернадський» у рамках міжнародної наукової співпраці, — повідомляє Юлія Тихонович через Viber. — Українські вчені проводять цю роботу вже майже 30 років.
Медик Юлія Тихонович на зеленому снігу в Антарктиді
У всьому світі вчені накопичили величезну колекцію даних про Антарктиду. Одним із найважливіших відкриттів, зроблених британцями у 1985 році, було явище озонової діри. Завдяки широким дослідженням цього питання згодом було прийнято Монреальський протокол, який забороняє викид фреонів в атмосферу. Подальші дослідження показали, що зниження рівня фреонів призвело до зменшення озонової діри. Варто зазначити, що «діра» означає шар атмосфери, який пропускає більше шкідливого випромінювання, що зазвичай блокується на звичайних широтах. Тому слід бути обережним: уникати впливу без належного захисту.
РЕКЛАМА
Результати магнітометричних спостережень сприяють розвитку навігаційних систем.
Результати геофізичних спостережень покращують наше розуміння характеристик земної кори.
Дані, зібрані метеорологами, допомагають у прогнозуванні погоди. На основі аналізу даних, зібраних у попередні роки, вчені прогнозують зміну клімату.
Одним із напрямків міжнародного проєкту «Океан: Лід», до якого минулого року долучилися вітчизняні полярні дослідники, є дослідження змін динаміки океанічних течій, причин танення льодовиків та підвищення рівня моря, що допоможе прогнозувати, які прибережні райони (включаючи ті, що в Україні) можуть бути затоплені внаслідок підвищення рівня моря у світі.
Загалом, наукові дослідження в Антарктиді є масштабними, проводяться кількома лабораторіями або станціями та зберігаються у спільних сховищах, що дозволяє вченим з різних країн отримувати до них доступ за потреби. Цій співпраці сприяє міжнародний Антарктичний договір.
«Закупівля продукції йде за планом»
Звичайно, лікар команди повинен надавати медичну допомогу за потреби — за найменших ознак хвороби чи нещасних випадків, а також працювати над профілактикою захворювань. На щастя, Юлії Тихонович досі доводилося займатися лише легкими клінічними випадками у своїй спеціальності. Маючи кілька спеціалізацій (до експедиції вона працювала сімейним лікарем, а пізніше ендокринологом), лікарка також здобула знання в інших медичних галузях. Станція оснащена різноманітними ліками та інструментами для надання високоякісної медичної допомоги.
Крім того, лікар має технічне завдання — вивчення акліматизації зимуючих тварин в умовах Антарктики.
«Враховуючи, що ми знаходимося в закритому середовищі, ми не хворіємо на SARS»
