© Getty Images Експерти стверджують, що ці рептилії слугують індикаторами загального екологічного стану.
У Джорджії, США, дослідники виявили тривожно високу концентрацію ртуті в тілах болотних алігаторів. Вчені з Університету Джорджії дослідили понад сто екземплярів Alligator mississippiensis, всі з яких, включаючи молодих особин, виявилися забрудненими, як повідомляє BBC Discover Wildlife.
Наразі дослідження зосереджено лише на трьох об'єктах: болоті Окефенокі, острові Джекілл та Центрі дикої природи Явкі. Результати дослідження вимагають термінового, ширшого розслідування, оскільки алігатори вважаються лакмусовим папірцем для оцінки екологічного здоров'я в певних регіонах.
Ртуть має тенденцію накопичуватися в організмах, це явище відоме як біоакумуляція. Це не означає, що організм взагалі не може її вивести, але процес надзвичайно поступовий. Людині потрібно більше двох місяців, щоб вивести ртуть. Однак, якщо вплив відбувається повторно, концентрація цієї небезпечної речовини в організмі зростає. У важких випадках вона може пошкодити нервову систему, нирки та печінку.
Крокодили отримують ртуть від дрібних істот, яких вони споживають, що свідчить про те, що токсин проникає в харчовий ланцюг. Враховуючи рівні, виявлені в алігаторах, це говорить про те, що значна частина екосистеми забруднена ртуттю. Зазвичай, коли навіть у головних хижаків у певному регіоні виявляються ознаки забруднення, це сигналізує про поширену проблему. Ця оцінка стосується не лише алігаторів.
Ступінь забруднення рептилій залежить від віку та харчових звичок. Найбільші та старші алігатори демонстрували найвищий рівень ртуті, тоді як молодші особини також значно постраждали. Біологи припускають, що ртуть, ймовірно, передається їм від матерів через жовток.
Через промислові скиди та атмосферні опади ртуть потрапляє у водне середовище та згодом накопичується в рибі та диких тваринах. Біологи радять бути обережними людям, які часто вживають такі продукти. Впровадження суворіших промислових норм може допомогти знизити рівень ртуті в організмі алігаторів.
Ці істоти також зазнають впливу зміни клімату. Як і багато рептилій, крокодили є ектотермними (холоднокровними), що означає, що температура їхнього тіла регулюється навколишнім середовищем, а не внутрішніми механізмами. Внаслідок зміни клімату крокодили можуть перегріватися та змінювати свою поведінку . Їм важко плавати та пірнати, і вони ще більше страждають на суші. Австралійські дослідники задокументували випадки, коли температура рептилій досягала критичного рівня, змушуючи тварин терпіти цей стан протягом тривалого часу.
